Структура власності: як визначити КБВ у складному ланцюгу володіння

Чому структура власності стає причиною відмови

На папері все просто: структура власності — це схема, яка показує, хто і через кого володіє компанією. Вимоги до неї Мінфін встановив наказом від 19.03.2021 №163. Проблема однакова: компанія здає формально заповнений пакет, з якого не видно логіки контролю. А юрособа зобов’язана забезпечити достовірність і повноту інформації про КБВ, а не просто здати документи.

Ось чотири прорахунки, які трапляються найчастіше:

• Ланцюг не доведено до фізичної особи. Реєстратор або банк бачить «обрив» — і це відмова.
• Формальна схема без логіки контролю. Структура є, але незрозуміло, хто керує компанією.
• Проігноровано непрямий вплив. Не врахували корпоративний договір чи інші механізми контролю.
• Хибний висновок при частці менше 25%. Вважають: немає порогу — немає КБВ. Це не завжди так.

Корінь у всіх чотирьох випадках один: власність описали цифрами замість контролю.

Контроль важливіший за частку

Визначення кінцевого бенефіціарного власника міститься в пункті 30 частини 1 статті 1 Закону №361-IX. КБВ — це фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність або управлінські рішення юрособи, прямо чи опосередковано: через інші компанії, через договори.

Вирішальний вплив закон описує через кілька ознак: володіння часткою 25% і більше, право голосу, можливість визначати умови господарської діяльності, контроль через ланцюг інших осіб або договори. Водночас норма прямо відсікає «номіналів», агентів і посередників — особа, формально записана власником без реального впливу, КБВ не є.

Методологія, затверджена постановою Кабміну від 19.09.2023 №1011, задає послідовність: спочатку аналізують структуру власності, потім — фактичний вплив. Простими словами, КБВ — це людина, без якої ключові рішення компанії не приймають. Іноді це власник частки, іноді — той, хто формально не має нічого. Класична ілюстрація: у ТОВ троє засновників по 33%, але один із них ще й директор із правом одноосібно підписувати значні угоди. Саме він може бути визнаний КБВ.

Коли частка є, а КБВ — інша людина

Поріг у 25% — індикатор, а не готова відповідь: він лише вказує, кого перевірити першим. Уявіть чотирьох власників по 25%: формально кожен може бути бенефіціаром, але якщо один має вирішальний голос, саме він виявиться єдиним КБВ. І навпаки: особа з часткою 10%, яка є керуючим партнером із правом блокувати рішення, теж може бути КБВ за Методологією №1011.

Коли ні в кого немає 25%

Візьмімо ТОВ із п’ятьма власниками по 20% — формально порогу не досягає ніхто. Але припустімо, що один із них директор, а решта підписали корпоративний договір і делегували йому управління товариством. Тоді саме цей учасник може бути визнаний КБВ через вирішальний вплив.

Якщо ж такого впливу немає ні в кого, у структурі зазначають, що КБВ відсутній, і обов’язково пояснюють причини — це висновок, який доводиться обґрунтовувати документально.

Нерезиденти і трасти: де структура власності ламається

Іноземні елементи — головне джерело практичних проблем: тут складність не так юридична, як документальна.

Іноземна компанія у ланцюгу

Пункт 15 частини 4 статті 17 Закону №755 вимагає документ про реєстрацію юрособи-нерезидента. Але для визначення КБВ цього недостатньо: потрібно розкрити власників самого нерезидента, дійти до фізичних осіб і підтвердити це документально.

Типова ситуація: українське ТОВ належить компанії з ОАЕ, а місцевий реєстр не розкриває власників. Вихід один — офіційні документи від засновника. Якщо це неможливо, ризик відмови або проблем із банком дуже високий.

Траст: кого саме показувати

Методологія №1011 і пункт 30 статті 1 Закону №361 передбачають, що у таких структурах КБВ можуть бути засновник трасту, довірчий власник (trustee), бенефіціари, а також інші фізособи з вирішальним впливом на діяльність трасту.

Наприклад, українське ТОВ належить трасту у Великій Британії: засновник — одна особа, бенефіціари — його діти, управитель — професійна компанія. КБВ можуть бути і засновник, і бенефіціари, а іноді й управитель, якщо він має контроль. Саме тут виникає найбільше спорів, тому правило просте: краще показати більше інформації, ніж «сховати» складний елемент.

Багаторівневий ланцюг володіння: розбір на прикладі

Коли між ТОВ і живою людиною стоять дві-три компанії, ланцюг розкривають до кінця незалежно від кількості рівнів і юрисдикцій, а частки перемножують по кожному рівню.

Розглянемо структуру, у якій зійшлися майже всі складнощі. Українському ТОВ на 60% володіє кіпрська компанія A і на 40% — польська компанія B. Компанія A повністю належить белізькій компанії C, у якій 70% має Андрій, а 30% — британський траст із засновником Сергієм. Компанія B на 100% належить Марії.

Розкриваємо ланцюг і рахуємо реальні частки:

1. Андрій → через C → A → ТОВ: 60% × 70% = 42%
2. Траст → через C → A → ТОВ: 60% × 30% = 18%
3. Марія → через B → ТОВ: 40%

Андрій із 42% — очевидний КБВ, Марія з 40% — теж. А от 18% трасту ігнорувати не можна: якщо Сергій контролює траст, він також є КБВ попри меншу частку. У структурі власності показують увесь ланцюг цілком, у заяві сторінку щодо КБВ заповнюють окремо на кожного, а до пакета додають копії паспортів усіх КБВ, документи по компаніях A, B і C та пояснення щодо трасту.

Відео на тему: 🚫 ФОП анулювали єдиний податок – Верховний суд зупинив це!

Що зміниться у формі структури власності після воєнного стану

Наказом від 02.04.2024 №161 Мінфін затвердив уніфіковану форму структури власності у вигляді таблиці, яку заповнюють поряд зі схемою: дані в таблиці та на схемі мають повністю співпадати.

Структура стає детальнішою — розширені відомості про учасників і ланцюги володіння, технічні вимоги до схеми аж до зв’язків і стрілок, машинозчитуваний формат подання та формула розрахунку опосередкованого володіння. Але запрацюють ці правила лише через 90 днів після припинення або скасування воєнного стану, а доти реєстратори орієнтуються на чинну форму за Наказом №163.

Алгоритм перевірки структури власності

Щоб не збирати документи навмання, рухайтеся послідовно: кожен наступний крок спирається на результат попереднього.

1. Зберіть картину власників — усіх прямих засновників із ЄДР, а якщо серед них є юрособи, рухайтеся далі по ланцюгу до фізичних осіб.
2. Побудуйте схему, навіть для внутрішнього користування: вона одразу показує розподіл часток і «слабкі місця».
3. Перевірте частки — осіб із 25% і більше перевіряють обов’язково, але відсутність такої частки нічого не означає автоматично.
4. Визначте непрямий контроль — корпоративні договори, право призначати керівника, можливість блокувати ключові рішення, фактичне управління.
5. Перевірте ланцюг контролю — перемножте частки по рівнях і додайте механізми впливу, які працюють поза відсотками.
6. Визначте всіх КБВ — це може бути один бенефіціар, кілька або обґрунтований висновок про їх відсутність.

Далі — технічна частина: документи за частиною 4 статті 17 Закону №755 і строки. На повідомлення про зміни щодо КБВ закон дає 30 робочих днів, а засвідчення документів має бути не старшим за 90 днів. Детальніше про пакет документів, способи подання і відповідальність ми розібрали в матеріалі про те, хто зобов’язаний подавати дані про кінцевих бенефіціарів.

Висновок

Повернімося до компанії з початку статті. Формально вона зробила все правильно, але її структура власності відповідала не на те питання, яке ставить закон: реєстратор шукав живу людину в кінці ланцюга, а побачив ще одну компанію.

КБВ — це про контроль, а не про частку, тож найбільші ризики ховаються не в цифрах, а в непрямих зв’язках.

Складна структура з нерезидентами чи трастом рідко «читається» з першого разу — саме тому реєстраційні дії затягуються на тижні. Розібратися варто до подання документів, а не після відмови.

Юридична компанія YANKIV допоможе побудувати й оформити структуру власності, супроводить реєстраційні дії щодо юридичної особи, а якщо питання щодо бенефіціарів уже поставив банк — забезпечить супровід фінансового моніторингу. Коли потрібно закрити одне конкретне питання, скористайтеся експрес-консультацією.