Обмін даними ДПС та прикордонної служби: що це змінює для підприємців

Як податкова дізнавалася про виїзди раніше

Державна прикордонна служба України та Державна податкова служба підписали Договір і Протокол про інформаційну взаємодію. Якщо прибрати офіційні формулювання, суть проста: два відомства зʼєднали свої інформаційні системи.

До цього все виглядало інакше. Щоб дізнатися, чи виїжджала конкретна людина з країни, податкова готувала офіційний лист, а прикордонники опрацьовували цей запит вручну. Відповідь могла готуватися тижнями.

Тепер той самий шлях скоротився до кількох секунд: обмін відбувається захищеними електронними каналами, а замість листування працює автоматизований протокол передачі даних.

Не лише люди, а й автомобілі

Деталь, яку легко пропустити за загальною новиною: податкова отримує інформацію не тільки про перетин кордону фізичними особами, а й автотранспортом.

Простими словами — слідом у даних стає не лише людина з паспортом, а й машина з конкретним номером. Для тих, хто заробляє перевезеннями, це інша якість інформації: видно не просто «людина виїхала», а «цей автомобіль був на кордоні тоді-то».

Єдина база чи точковий запит?

Один і той самий механізм описують по-різному, і знати варто обидва описи. З боку практики податкового контролю автоматичне отримання даних неминуче вплине на аналізи баз даних, які проводять податківці: інформація про кордон стає ще одним масивом для зіставлення зі звітністю.

З боку процедури новий формат не передбачає створення єдиної відкритої бази для загального доступу: кожен запит генерується індивідуально під конкретну перевірку, підписується кваліфікованим електронним підписом посадової особи ДПС і фіксується в журналі аудиту.

Суперечності тут немає — це різні рівні. Процедурно кожне звернення залишається адресним, а практично швидкість доступу змінює те, як часто податкова взагалі до цих даних звертається.

Навіщо податковій знати, коли ви перетинали кордон

Дані про кордон самі собою нікого не роблять порушником. Це інструмент зіставлення: податкова порівнює те, що написано у ваших документах, із тим, де ви фактично перебували.

Основний напрям використання — виявлення симуляції господарської діяльності, коли документи підписані посадовими особами, яких у цей момент фізично не було в країні. Для контролюючого органу така розбіжність стає сигналом ризиковості й приводом для глибшої перевірки звітності.

Уявіть типову ситуацію. Первинний документ підписаний електронним підписом керівника 14 числа, а за даними прикордонників ця людина виїхала з України 10 числа. Формально підпис накладено — але виникає питання, хто саме його накладав і чи була операція реальною.

Право отримувати таку інформацію від інших державних органів, у тому числі від органів прикордонного контролю, закладене у статті 72 Податкового кодексу — саме в порядку інформаційної взаємодії. Це не нова вигадана процедура, а цифровізація того, що й раніше було передбачене законом.

Відео на тему: 🚫 ФОП анулювали єдиний податок – Верховний суд зупинив це!

Кого нова система стосується у першу чергу

Найочевидніша категорія — ті, хто надає послуги з міжнародних перевезень вантажів і пасажирів. Але коло значно ширше, і саме тут більшість підприємців недооцінює ризик. Під підвищеною увагою опиняються:

• особи, які возять пасажирів або вантажі, не зареєструвавшись як ФОП;
• водії, з якими не оформлено трудові відносини;
• рейси, які ніде не обліковані, а розрахунок за них проведено готівкою;
• пасажири, яким продали квитки за готівку, а ці гроші не показали в доходах;
• підприємці, які самі виїхали за кордон, тоді як їхній ФОП продовжує працювати в Україні — тут виникає закономірне питання про неоформлених найманих працівників.

Спільний знаменник тут один: діяльність триває, а в документах вона або відсутня, або виглядає інакше. Раніше зіставити маршрути з обліком було довго й складно — тепер частину цього пазла податкова отримує автоматично.

Українці за кордоном: іноземні доходи і статус платника

Другий напрям стосується не перевізників, а людей, які давно живуть за межами України. Автоматичний доступ до даних дозволяє податковій знаходити тих, хто перебуває за кордоном тривалий час і потенційно має іноземні доходи, з яких податки в Україні не сплачуються. Це не звинувачення — це підстава поставити запитання.

Ці ж дані допомагають зіставляти фактичний строк перебування фізичної особи в Україні. Коли виникає спір щодо статусу платника, реальна кількість днів у країні перестає бути питанням слова проти слова.

183 дні, після яких відлік зупиняється

Є ще один наслідок, про який згадують рідше, хоча для тих, хто довго за кордоном, він найважливіший. Для людей, які перебувають за межами України понад 183 дні, терміни давності для проведення перевірок і нарахування податків зупиняються на весь час їхньої відсутності.

Простими словами: час, поки вас немає в країні, не «згорає» — годинник, який рахує строк можливої перевірки, стоїть на паузі.

Здається, що тривала відсутність віддаляє вас від претензій. Насправді навпаки: вона розтягує період, протягом якого податкова зберігає право прийти з перевіркою й донарахувати податки. А тепер підтвердити цю відсутність контролюючому органу набагато простіше.

Що не змінилося: виїзд, борг і межі повноважень

Тепер повернімося до страху, з якого почалася ця стаття. Цифровізація міжвідомчого обміну не змінює порядок пропуску через державний кордон і не створює нових підстав для затримання громадян. Наявність податкових питань чи боргу не є юридичною підставою для відмови у виїзді на пункті пропуску.

Заборону на виїзд за невиконаними зобов’язаннями може встановити виключно суд у порядку виконавчого провадження, і жоден інспектор ДПС чи прикордонної служби не має права самостійно обмежити ваше право на пересування.

Варто памʼятати й про базовий принцип податкових спорів. Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 805/4691/16-а зазначив: «Обов’язок доказування обставин податкового правопорушення покладається на контролюючий орган, а всі сумніви тлумачаться на користь платника». Тобто сама по собі відмітка про перетин кордону не є доказом порушення — це лише привід для запитання, на яке у вас має бути відповідь.

Що варто зробити вже зараз

Реагувати панікою немає сенсу, а от кілька спокійних дій справді знижують ризик.

1. Звірте дати підписання ключових документів із періодами, коли ви були за межами України, — саме тут виникає більшість розбіжностей.
2. Отримайте власні підтверджені дані про виїзди та в’їзди: для цього передбачений порядок отримання довідки про перетинання кордону від прикордонної служби.
3. Перевірте свої облікові відомості в Електронному кабінеті платника податків.
4. Якщо ви возите пасажирів або вантажі без реєстрації чи з неоформленими водіями, поверніться до цього питання зараз, а не після запиту від ДПС.

Ці кроки займають небагато часу, але дають головне — ви перестаєте дізнаватися про розбіжності одночасно з податковим інспектором.

Головне: ризик не там, де його очікують

Повернімося до припущення, з якого ми почали. Ні, вас не перестануть випускати з країни через податковий борг: для обмеження виїзду потрібне судове рішення.

Реальна зміна в іншому: податкова отримала швидкий інструмент зіставлення документів із фактами — хто був у країні, коли виїхав, який автомобіль перетинав кордон. Для бізнесу, у якого документи збігаються з реальністю, не змінилося майже нічого. Для тих, у кого папери й фактична діяльність живуть окремими життями, простір для розбіжностей суттєво звузився.

Автоматичний обмін даними не створює нових порушень — він лише робить видимими ті, що вже існують. Тому розібратися зі своїми документами варто до того, як ними зацікавиться інспектор.

Якщо ви живете за кордоном і не впевнені, які доходи потрібно показати в Україні, почніть із підготовки річної декларації про майновий стан і доходи.

Якщо податкова вже надіслала запит або призначила перевірку, зволікати не варто: адвокат допоможе вибудувати позицію та за потреби провести оскарження результатів податкової перевірки.

А коли питання одне й конкретне — найшвидший шлях це експрес-консультація податкового адвоката.