ПДВ при знищенні незавершеного будівництва: що роз’яснила ДПС

Ситуація, яку розібрала податкова

Звернення надійшло від товариства — платника ПДВ, на території якого через влучання безпілотного літального апарата сталася пожежа. Серед знищеного майна були незавершені капітальні інвестиції, що обліковувалися на субрахунку 1522 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

Їхня вартість мала увійти до первісної вартості майбутнього основного засобу. На дату знищення об’єкт не був введений в експлуатацію, не використовувався в господарській діяльності, амортизація не нараховувалася. При купівлі обладнання, матеріалів і послуг суми ПДВ підприємство включило до податкового кредиту.

Платник запитав, чи поширюється пункт 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ на такі капітальні інвестиції, чи розглядати їх як єдиний об’єкт, чи застосовувати норми окремо до кожної складової вартості, і чи виникає обов’язок за пунктом 198.5 ПКУ. Саме друге питання виявилося найважливішим.

Незавершене будівництво — це ще не основний засіб

Перш ніж говорити про ПДВ, треба визначитися зі статусом майна — від нього залежить, яка норма Кодексу спрацює. Основні засоби ПКУ визначає як матеріальні активи для використання в господарській діяльності вартістю понад 20 000 гривень зі строком корисного використання понад рік з дати введення в експлуатацію. І тут принципова деталь: незавершені капітальні інвестиції з цього визначення прямо виключені.

Простими словами: доки об’єкт не введено в експлуатацію, для цілей ПДВ це не «основний засіб», а набір придбань — частина з них товари, частина послуги. А оскільки податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, саме ці дані визначатимуть порядок оподаткування списання.

Пільга п. 32¹ ПКУ: коли компенсуючий ПДВ не нараховують

Норма, на яку розраховує більшість підприємств, — пункт 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ: він тимчасовий і працює протягом дії воєнного або надзвичайного стану.

Суть така: товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях і знищені або втрачені внаслідок обставин непереборної сили в період воєнного чи надзвичайного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних операціях або поза господарською діяльністю. До таких операцій пункт 198.5 не застосовується — компенсуючі зобов’язання нараховувати не потрібно.

Щоб норма спрацювала при списанні незавершених капітальних інвестицій, за висновком ДПС має скластися певний набір умов:

1. за даними бухгалтерського обліку списуються саме товари;
2. вони придбавалися або виготовлялися з ПДВ для оподатковуваних ПДВ операцій;
3. знищення чи втрата сталися внаслідок обставин непереборної сили;
4. це відбулося в період дії воєнного або надзвичайного стану;
5. факт підтверджено документально.

Якщо умови виконуються, підприємство застосовує пункт 32¹ і не нараховує компенсуючі зобов’язання на товарну складову знищеного об’єкта. Факт форс-мажору при цьому підтверджує сертифікат Торгово-промислової палати України — податкова називає його прямо.

Послуги у складі капітальних інвестицій під пільгу не потрапили

А ось тут найважливіше. ДПС окремим реченням зазначила: на придбані з ПДВ послуги норми пункту 32¹ не поширюються.

Здається, що незавершене будівництво — один об’єкт з єдиною вартістю, і доля всієї цієї вартості має бути однаковою. Податкова розсудила інакше: норми застосовуються окремо до кожної складової. Товари — під захистом пільги, послуги — ні.

Що це означає на практиці? Первісна вартість такого об’єкта майже завжди містить вартість робіт: проектних, монтажних, будівельно-монтажних.

Для цієї частини пункт 32¹ не працює, а отже, питання компенсуючих зобов’язань за пунктом 198.5 щодо неї ДПС не закрила. Ризик варто оцінити до перевірки, а не під час неї.

Відео на тему: 🚫 ФОП анулювали єдиний податок – Верховний суд зупинив це!

Якщо знищено вже введений в експлуатацію основний засіб

Другий сценарій — коли об’єкт устиг стати повноцінним основним засобом. Тут логіка інша, і для платника вона значно спокійніша.

Постачанням товарів ПКУ вважає, зокрема, ліквідацію необоротних активів за власним бажанням платника.

Але Кодекс одразу робить виняток: не є постачанням випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються через знищення внаслідок обставин непереборної сили та в інших випадках ліквідації без згоди платника, у тому числі при викраденні, або коли платник подає контролюючому органу документ про знищення чи розібрання активу, унаслідок чого той не може використовуватися за первісним призначенням.

Саме на цей виняток спирається абзац другий пункту 189.9 ПКУ. Висновок ДПС однозначний: якщо за даними бухгалтерського обліку списується основний засіб, знищений через форс-мажор чи ліквідований без згоди платника, зокрема при пожежі, і підприємство надає податковій відповідний документ — така ліквідація не є постачанням товару. Обов’язку нараховувати зобов’язання з ПДВ не виникає, у тому числі за пунктом 198.5.

Документи, без яких пільга не спрацює

Обидва сценарії тримаються на документальному підтвердженні: без нього норми не працюють, якою б очевидною не була ситуація. Перелік ДПС бере з Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом Мінфіну від 03.08.2018 № 673. Залежно від обставин, які призвели до знищення чи руйнування, підприємство може використовувати такі документи:

• сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання форс-мажорних обставин; палата видає його протягом семи днів з дня звернення і за собівартістю;
• акт про пожежу за Порядком обліку пожеж та їх наслідків (постанова КМУ від 26 грудня 2003 року № 2030), підписаний комісією не менш як із трьох осіб: представника ДСНС, представника адміністрації або власника об’єкта та потерпілого;
• дані (витяг) з реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі повного знищення — у порядку статті 349 Цивільного кодексу України;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань — у разі викрадення основних засобів;
• інші документи, які підтверджують факт знищення, зруйнування або викрадення таких засобів.

Зверніть увагу: це не жорсткий набір «усе або нічого» — документи застосовуються залежно від обставин, які призвели до знищення. Але сертифікат ТПП залишається базовим підтвердженням, а акт про пожежу фіксує саму подію.

Чому чужа консультація не захистить ваше підприємство

Про це легко забути, читаючи зручний висновок. Така консультація має індивідуальний характер і використовується виключно тим платником, якому вона надана — це закріплено в пункті 52.2 ПКУ.

Її цінність у тому, що вона показує логіку податкової щодо пунктів 32¹ і 189.9 ПКУ. Але послатися на неї як на власний захист під час перевірки ви не зможете — для цього потрібна ваша власна консультація.

Що робити, якщо ваш об’єкт постраждав

Найгірший сценарій — дізнатися про поділ вартості на товари та послуги вже під час перевірки. Почніть із визначення статусу знищеного майна: це введений в експлуатацію основний засіб чи незавершені капітальні інвестиції на субрахунку 1522. Від відповіді залежить, яка норма застосовується — пункт 189.9 чи пункт 32¹.

Далі підніміть аналітику первісної вартості та розділіть її на вартість товарів (обладнання, матеріали) і вартість послуг (проектні та монтажні роботи). Саме цей поділ показує, яка частина захищена пільгою, а яка залишається зоною ризику за пунктом 198.5. Паралельно збирайте підтвердження — сертифікат ТПП, акт про пожежу, дані з реєстру про припинення права власності.

Розділення первісної вартості знищеного об’єкта на товари та послуги краще виконати до того, як питання поставить податкова. Почніть з ревізії обліку та комплекту підтверджуючих документів.

Коли потрібна швидка відповідь щодо вашої ситуації, скористайтеся експрес-консультацією юриста. Якщо облік потребує системного супроводу і коректного відображення таких операцій, є сенс передати його на податкове обслуговування та бухгалтерський аутсорсинг.

А коли зобов’язання вже донараховані за результатами перевірки, ми беремо на себе оскарження результатів податкової перевірки — від заперечень на акт до суду.