Як скасувати штраф після фактичної перевірки податкової

Що відбувається після фактичної перевірки

Якщо податкова провела фактичну перевірку і зафіксувала порушення, складається акт перевірки, а згодом — податкове повідомлення-рішення (ППР) зі штрафом. Далі у платника податків є три послідовні способи оскарження: заперечення до акту перевірки, адміністративна скарга до вищого органу ДПС і, нарешті, суд. Розберемо кожен із них із чесною оцінкою реальних шансів на успіх.

Крок перший: заперечення до акту — чому воно майже не працює

Закон дає платнику податків 10 робочих днів, щоб подати пояснення та заперечення на акт перевірки. Здається, це реальний шанс: детально аргументувати свою позицію, і податкова скасує заплановане рішення ще до його прийняття.

Реальна практика, однак, показує інше. Навіть юридично бездоганні, добре аргументовані заперечення в переважній більшості випадків не змінюють підсумкового рішення — податкова на цьому етапі найчастіше просто виносить рішення, не заглиблюючись у зміст поданих заперечень. Тому не варто вкладати в цю стадію основні зусилля чи покладати на неї головну надію на скасування штрафу. Подати заперечення можна, але серйозно розраховувати на позитивний результат саме тут не варто.

Крок другий: адміністративна скарга — інструмент часу, а не перемоги

Після винесення податкового повідомлення-рішення закон дає ще 10 робочих днів на оскарження в адміністративному порядку — тобто на подання скарги до вищого органу ДПС. Тут виникає друга ілюзія: мовляв, вищий орган об’єктивно розбереться і скасує неправомірне рішення нижчої інстанції.

На практиці цього майже ніколи не відбувається, і більше того, сам крок несе реальні ризики. По-перше, приблизно у 90% випадків результатом стає відмова в задоволенні скарги. По-друге, поки скарга розглядається, на майно платника цілком може бути накладено податковий арешт. По-третє, і це найважливіше: подавши адміністративну скаргу, платник скорочує собі строк звернення до суду з шести місяців до одного місяця — вікно для судового оскарження різко звужується.

Тому в адміністративній скарзі є рівно один практичний сенс — виграти час. Поки триває її розгляд, грошове зобов’язання лишається неузгодженим, а отже штраф платити ще не потрібно, і саме цей час можна використати для якісної підготовки позову до суду. Але сприймати цей крок як реальну надію на скасування штрафу — помилка: це інструмент виграшу часу, а не інструмент перемоги по суті.

Крок третій: суд — де штрафи реально скасовують

Саме на етапі судового оскарження штрафи за фактичні перевірки реально скасовуються — і найчастіше не через перегляд суті порушення, а через процедурні помилки самих податківців під час проведення перевірки. Розберемо шість конкретних підстав, кожна з яких підкріплена свіжою практикою Верховного Суду.

Підстава перша — дефект наказу про перевірку. Якщо в наказі міститься лише загальний опис торговельної точки — наприклад, «господарська одиниця з продажу тютюну в такому-то торговельному центрі» — без чіткої ідентифікації суб’єкта господарювання, така перевірка може бути визнана незаконною. Це підтверджує постанова Верховного Суду від 19 лютого 2026 року у справі №520/7463/25. Водночас якщо в наказі зазначено конкретний об’єкт з точною адресою, яка дозволяє однозначно ідентифікувати місце діяльності, наявність у наказі ПІБ ФОП чи назви ТОВ не є обов’язковою.

Підстава друга — податкова не довела фактичних підстав перевірки. Наказ має посилатися на конкретний підпункт статті 80 Податкового кодексу і на внутрішній документ, який конкретизує фактичну підставу. Але в суді податкова зобов’язана документально довести, що ця підстава реально існувала. Якщо перевірку призначили на підставі звернення споживача про невидачу чека — таке звернення має реально існувати, містити всі необхідні реквізити та не бути анонімним. Цю позицію підтверджують постанова у справі №520/7463/25 та постанова від 24 грудня 2025 року у справі №580/4426/25.

Підстава третя — наказ або вимогу вручили неналежній особі. Допустити податкову до перевірки і приймати відповідні документи мають право лише сам платник, його уповноважений представник за довіреністю, або особа, яка фактично здійснює розрахункові операції і має на це відповідні повноваження. Найманий продавець за замовчуванням представником платника не вважається, якщо трудовий договір чи посадова інструкція прямо не наділяють його такими повноваженнями. Це підтверджують постанови Верховного Суду від 24 грудня 2025 року у справі №580/4426/25 та від 30 жовтня 2025 року у справі №160/6719/24.

Підстава четверта — штраф нарахований лише на даних бази чеків СОД РРО. Дуже поширена практика: податкова фіксує порушення, спираючись виключно на дані Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій на власному сервері. Верховний Суд прямо зазначив: ця база є лише податковою інформацією, а не належним доказом порушення. Для підтвердження порушення в матеріалах перевірки мають бути зазначені конкретні розрахункові документи — фіскальні чеки, які підтверджують і саме порушення, і його точну суму. Без конкретних чеків штраф вважається незаконним. Це підтверджують постанова від 30 жовтня 2025 року у справі №160/6719/24 та аналогічна постанова від 18 грудня 2025 року у справі №380/10913/24.

Підстава п’ята — вимога документів на товар, якого вже немає у місці продажу. Верховний Суд роз’яснив: під час фактичної перевірки платник зобов’язаний надати первинні документи лише на той товар, який фізично перебуває у місці продажу на момент перевірки. Документи на товар, який уже реалізований чи списаний, зберігати безпосередньо в торговій точці не потрібно — вимога надати такі документи виходить за межі повноважень контролюючого органу під час фактичної перевірки. Це підтверджує постанова від 20 листопада 2025 року у справі №160/20114/24, з аналогічною позицією у постанові від 18 червня 2025 року у справі №280/2502/24.

Підстава шоста — відсутні докази проведення контрольної закупки. Якщо штраф ґрунтується на результатах контрольної розрахункової операції, у матеріалах перевірки мають бути докази того, що ця закупка реально відбулася: акт, дата, час, сума, конкретна номенклатура придбаного товару, факт його повернення платнику. За відсутності таких доказів контрольна закупка юридично вважається такою, що не відбувалась, і штраф на її підставі є незаконним. Це підтверджує постанова Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі №380/6314/24.

Скільки часу займає судове оскарження

Варто чесно оцінювати часові рамки процесу. Навіть після виграшу справи в суді першої інстанції податкова майже завжди подає апеляційну скаргу, а потім і касаційну — на практиці контролюючий орган схильний оскаржувати навіть явно програшні для себе справи до кінця. Тому судове оскарження — це процес не на тиждень чи місяць, а на багато місяців, а іноді й на рік-два.

Проте, попри тривалість, судове оскарження залишається реально ефективним інструментом. Причина проста: податківці систематично допускають одні й ті самі процедурні порушення в наказах, актах перевірок і оформленні контрольних закупок, а суд, спираючись на закон, регулярно скасовує штрафи саме на цих підставах.

Практична порада: зберігайте все з першого дня

Щойно у вас з’явився акт фактичної перевірки, важливо одразу зберегти всі пов’язані документи: наказ на проведення перевірки, сам акт, будь-які матеріали щодо контрольної закупки, за наявності — відеофіксацію події. Оцінюючи ситуацію, дивіться не лише на суть виявленого порушення, а насамперед на процедуру: чи правильно оформлений наказ, кому саме його вручили, чи є в матеріалах перевірки конкретні фіскальні чеки, що підтверджують порушення. Як показує практика, саме процедурні недоліки найчастіше стають підставою для скасування штрафу.

Висновок

Алгоритм оскарження штрафу за результатами фактичної перевірки складається з трьох кроків. Заперечення до акту перевірки практично не рятують від штрафу, тож не варто вкладати в цей етап основні зусилля. Адміністративна скарга до вищого органу ДПС корисна лише як інструмент виграшу часу — і то з обережністю, оскільки несе ризик арешту майна та скорочення строку на звернення до суду з шести місяців до одного.

А судове оскарження, попри тривалість процесу, є найефективнішим способом: саме на процедурних порушеннях самих податківців — дефектах наказу, недоведених підставах перевірки, врученні документів неналежній особі, відсутності конкретних чеків чи доказів контрольної закупки — штрафи за фактичні перевірки реально скасовуються.

Якщо ви отримали штраф за результатами фактичної перевірки і хочете оцінити реальні шанси на його скасування, — команда YANKIV пропонує судове оскарження ППР під ключ: від збору доказової бази та аналізу процедурних порушень до підготовки позовної заяви з урахуванням актуальної практики Верховного Суду та повного супроводу справи в суді першої інстанції.