Технічно складні побутові товари: чому GPS у велокомп’ютері не зобов’язав ФОП вести облік товарів

Як контрольна закупівля на 15 тисяч перетворилася на штраф у 3,9 мільйона

Фактична перевірка торгової точки тривала з 12 до 18 липня 2024 року. Перед її початком перевіряльники провели контрольну розрахункову операцію — купили велокомп’ютер Sigma Sport Rox 12.1 EVO з GPS-навігацією за 15 487,45 грн. Розрахунок був готівковий, чек продавець видав.

Далі податкова зафіксувала три порушення пунктів 1, 2 і 12 статті 3 Закону про застосування РРО (№ 265/95-ВР): операція нібито пройшла без застосування реєстратора, чек нібито не відповідав встановленій формі, а в магазині не виявилося документів на залишки товарів. 28 серпня 2024 року ГУ ДПС у Харківській області винесло податкове повідомлення-рішення на 3 990 181,45 грн. Основна частина цієї суми — 3 975 714 грн — припадала саме на товарний облік, ще 15 187,45 грн стосувалися розрахункової операції.

Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов підприємця 18 листопада 2025 року, а апеляційну скаргу податкової суд другої інстанції залишив без задоволення.

Кого закон справді зобов’язує вести облік товарних запасів

Пункт 12 частини 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР звучить суворо: продавець веде облік товарних запасів, реалізує лише те, що в цьому обліку відображено, і на початок перевірки надає документи про облік та походження товару — накладні, товарно-транспортні накладні, документи інвентаризації чи внутрішнього переміщення.

Але одразу за цією нормою йде речення, яке й вирішило долю справи. Вимога не поширюється на ФОП — платників єдиного податку, не зареєстрованих платниками ПДВ. Крім тих, хто торгує окремими категоріями товарів:

• технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту;
• лікарські засоби та вироби медичного призначення;
• ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Логіка проста: ФОП на єдиному податку без ПДВ веде товарний облік лише тоді, коли торгує чимось із цього набору. Немає товару в переліку — немає обов’язку, а разом із ним зникає підстава штрафувати за відсутність накладних на залишки. Саме на цьому підприємець і побудував захист: він платник єдиного податку 2 групи і технічно складними побутовими товарами не торгує.

Що таке технічно складні побутові товари простими словами

Закон про РРО власного визначення не дає — він відсилає до Закону «Про захист прав споживачів». Там це непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування), які складаються з вузлів, блоків і комплектуючих, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

На практиці таке визначення майже нічого не вирішує: під нього можна підвести і фен, і дриль. Тому конкретний перелік груп затверджує Кабінет Міністрів — постановою від 16 березня 2017 року № 231. Працює він як закритий список: товар або є в ньому разом зі своїм кодом УКТ ЗЕД, або його там немає. Третього варіанта закон не передбачає.

Відео на тему: 🚫 ФОП анулювали єдиний податок – Верховний суд зупинив це!

Велокомп’ютер проти GPS-навігатора: чому суд не ототожнив ці пристрої

Уся позиція податкової трималася на трьох літерах у назві функції. GPS-навігатори з кодом УКТ ЗЕД 8526 91 20 90 у Переліку № 231 справді є, а велокомп’ютер має GPS — отже, вважала ДПС, це той самий пристрій.

Суд почав із того, що GPS-навігатор і велокомп’ютер не є тотожними поняттями. Підприємець надав висновок Харківської торгово-промислової палати № 1035/24 від 5 вересня 2024 року, за яким велокомп’ютер Sigma Rox 12.1 EVO має код УКТ ЗЕД 9029 20 31 90 — це позиція лічильників обертів, таксометрів, мілеометрів, крокомірів, спідометрів і тахометрів. Суд окремо наголосив, що експертний висновок не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом з іншими доказами, тож справу вирішила сукупність аргументів:

• за основним функціональним призначенням велокомп’ютер є спідометром, а не пристроєм радіонавігації;
• оснащення датчиками GPS цю основну функцію не змінює і не перетворює прилад на окремий навігаційний пристрій;
• код 9029 20 31 90 у Переліку № 231 відсутній, тому вимагати товарний облік немає підстав.

Що з цього випливає для будь-якого продавця? Додаткова функція не змінює митну класифікацію товару автоматично. Значення має код УКТ ЗЕД і основне призначення пристрою, а не окрема опція чи опис на коробці. Показово, що в апеляції податкова спробувала зайти з іншого боку: мовляв, експерт досліджував модель EVO, а купували Sigma ROX 12.1 з GPS-навігатором, і це різні товари. Аргумент не спрацював — акт перевірки фіксував придбання саме моделі EVO.

Велосипеди, беговел і причіп: чому решта товарів теж випала з-під обліку

В описах залишків фігурували не лише велокомп’ютери. Там були велосипеди, беговел і причіп до велосипеда — усього на 4 433 566 грн.

Перелік № 231 містить позицію «мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з допоміжним двигуном, з колясками або без них; коляски», куди входять електровелосипеди, гіроборди, гіроскутери, електросамокати, електроскейти, моноколеса, ховерборди та квадрокоптери. Ключові слова тут — «з допоміжним двигуном». Ні з акта перевірки, ні з апеляційної скарги суд не зміг встановити, що описані велосипеди такий двигун мали, а беговел, причіп і велокомп’ютер до Переліку не входять узагалі. Звичайний велосипед без мотора технічно складним побутовим товаром не є, хоч би скільки він коштував.

Розрахунок санкції, який не сходився сам із собою

Стаття 20 Закону № 265/95-ВР передбачає за реалізацію необлікованих товарів санкцію в розмірі їхньої вартості за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір штрафу прямо залежить від того, який саме товар потрапив у розрахунок, — і тут виявилася ще одна прогалина.

В описах залишків товар зафіксовано на 4 433 566 грн, а санкцію нарахували з бази 3 974 694 грн. Звідки взялася різниця і вартість яких саме позицій лягла в основу розрахунку, з матеріалів справи встановити неможливо, тому суд визнав правомірність нарахування непідтвердженою. Урок практичний: перевіряти варто не лише правову кваліфікацію, а й арифметику — розрахунок, що не збігається з власним описом податкової, сам стає аргументом захисту.

Чек із «чужою» адресою — це ще не непроведена операція

Друга частина штрафу стосувалася реєстрації ПРРО. Програмний реєстратор № 4000369300 був зареєстрований на одну адресу в Києві, а магазин працював за іншою, з тією ж назвою вулиці. Висновок податкової: за фактичною адресою реєстратора немає, отже розрахунок пройшов без РРО і без розрахункового документа встановленого зразка.

Суд подивився на сам чек. Там був фіскальний номер ПРРО 4000369300, назва та адреса господарської одиниці, фіскальний номер чека CJU9ikkP-bI і QR-код, сканування якого вело на портал ДПС у «Пошук фіскального чека» — з номером чека, фіскальним номером реєстратора, датою, часом і сумою. Операція була фіскалізована, і доказів протилежного податкова не надала.

Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 сформулював підхід, на який спирався апеляційний суд: відсутність окремого елемента змісту в розрахунковому документі — це незначний недолік. Якщо чек дозволяє відтворити, зрозуміти, ідентифікувати та підтвердити операцію, штрафувати за пунктом 1 статті 17 Закону про РРО як за невидачу документа не можна. Виняток — коли бракує реквізитів, що впливають на реальність операції та показники податкової звітності.

Ще один аргумент суд узяв із листа Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики від 21 лютого 2025 року: ані Податковий кодекс, ані Закон № 265/95-ВР не передбачають штрафів за технічні помилки, які не призвели до втрат бюджету. А оскільки дані підприємця та податкової про адресу реєстрації реєстратора розходилися і жодна сторона іншу не спростувала, суд застосував презумпцію правомірності рішень платника податків — сумнів тлумачиться на його користь.

Підстави для фактичної перевірки: чого забракло податковій

Є ще один шар цієї справи, який часто недооцінюють. Наказ про проведення перевірки посилався на підпункти 80.2.2, 80.2.3 і 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу, а фактичною підставою була доповідна записка управління фактичних перевірок.

Проблема в тому, що записка містила лише загальні формулювання: стало відомо про платників, які торгують без РРО; надходили письмові звернення покупців; є суб’єкти зі звітністю за нульовими показниками. Ані самих звернень, ані доказів їх отримання, ані підтвердження, що вони стосуються саме цього підприємця, у справі не було.

Верховний Суд ще в постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 820/6001/16 визначив, що звернення покупця має містити дані про заявника, інформацію про суб’єкта господарювання, опис обставин порушення та дату і предмет придбання товару. Цей підхід підтверджено пізнішою практикою — постановами від 16 грудня 2025 року у справі № 300/670/25 і від 24 грудня 2025 року у справі № 580/4426/25. Загальне посилання на «інформацію про можливі порушення» без конкретики законною підставою для перевірки не є.

Що з цієї справи винести підприємцю

Повернімося до магазину, з якого все почалося. Підприємець торгував велосипедами й аксесуарами, будучи платником єдиного податку 2 групи. Шлях від контрольної закупівлі на 15 тисяч до вимоги сплатити 3,9 мільйона став можливим тому, що податкова самостійно розширила перелік технічно складних побутових товарів, спираючись на назву функції в описі пристрою.

Перевіряйте код УКТ ЗЕД свого товару і зіставляйте з Переліком № 231 — саме код, а не назву чи набір функцій. Якщо контролюючий орган наполягає на віднесенні товару до технічно складних побутових товарів, висновок торгово-промислової палати стає вагомим доказом, хоч і не єдиним. Звіряйте базу розрахунку санкції з описом залишків. І пам’ятайте, що недоліки в оформленні наказу та фактичних підстав перевірки можуть стати самостійним аргументом проти рішення, ухваленого за її результатами.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Тож остаточну крапку ще може поставити Верховний Суд — а логіка розмежування товарів за кодом УКТ ЗЕД працює вже зараз.

Мільйонний штраф на порожньому місці — типовий сценарій, коли контролюючий орган трактує перелік товарів ширше, ніж написано в постанові Кабміну. Такі рішення успішно скасовуються, але виграє той, хто заходить у спір із зібраною доказовою базою: кодами УКТ ЗЕД, висновком ТПП, звіркою розрахунку санкції з описом залишків.

Якщо ви вже отримали ППР, ми беремо на себе оскарження результатів податкової перевірки — від заперечень на акт до представництва в суді. Якщо перевірка ще попереду, розумніше пройти аудит товарного обліку ФОП і заздалегідь закрити слабкі місця в документах на залишки.

А коли питання одне й конкретне — чи потрапляє ваш товар до переліку технічно складних побутових товарів, — вистачить експрес-консультації.