Статутний капітал підприємства: розмір, внески та податкові наслідки

Мінімальний розмір статутного капіталу у 2026

Мінімальний розмір статутного капіталу законодавчо встановлений не для всіх видів товариств, а лише для окремих організаційно-правових форм.

Для акціонерного товариства мінімальний розмір статутного капіталу становить 200 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки, що діє на момент створення (реєстрації) товариства. З 1 січня 2026 року, коли мінімальна зарплата становить 8647 грн, мінімальний статутний капітал АТ дорівнює 1 729 400 грн.

Для повного та командитного товариств, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю мінімальний розмір статутного капіталу законом не обмежений. Так само не встановлено обов’язкового розміру статутного фонду для приватних підприємств.

Що таке статутний капітал і чому важливий розмір частки кожного засновника

Для акціонерних товариств статутний капітал — це капітал, що формується із суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства. Для ТОВ і ТДВ його розмір складається з номінальної вартості часток учасників, виражених у гривнях. По суті, статутний капітал — це вартісна оцінка внесків засновників, зафіксована в установчих документах.

Ця оцінка важлива не лише для самого підприємства, яке розраховує на своєчасне й повне внесення вкладів та обліковує заборгованість кожного засновника. Вона критично важлива і для самих засновників, особливо якщо їх декілька: саме за співвідношенням номінальної вартості внеску кожного до загального розміру капіталу визначається частка засновника в підприємстві та його право голосу на загальних зборах. Чим більший внесок — тим більше управлінських прав отримує засновник, і це має значення не лише на етапі створення компанії, а й надалі, коли частки продаються чи даруються.

Внеском до статутного капіталу можуть бути гроші, цінні папери, речі або майнові чи інші відчужувані права з грошовою оцінкою — конкретна форма внеску фіксується у статуті. Внесок в іноземній валюті перераховується за курсом НБУ на дату прийняття рішення про форму і суму внеску.

Щодо негрошових внесків закон дозволяє власникам ТОВ/ТДВ самостійно визначати вартість майна, яке вноситься, — така оцінка затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників за участю всіх без винятку учасників товариства.

Якими документами підтверджуються внески

В обліку розмір зареєстрованого капіталу відображається на підставі установчих документів (статуту чи рішення про створення або зміну капіталу) та факту державної реєстрації відповідних відомостей в ЄДР. А от фактичне внесення вкладів підтверджується вже іншими первинними документами — платіжними та приймально-передавальними.

Сам статут або рішення про створення чи зміну розміру статутного капіталу фіксує суму капіталу й зобов’язання засновників щодо внесення вкладів, а після державної реєстрації можна говорити про виникнення господарської операції — заборгованості власників перед підприємством. Обережні бухгалтери в такому разі додатково складають бухгалтерську довідку на підставі цих документів.

Якщо внесок здійснюється у негрошовій формі, складається акт приймання-передачі у довільній формі, який підписують учасник (або його уповноважена особа), що передає майно, та представник товариства-отримувача. Нотаріальне засвідчення підписів на такому акті потрібне лише тоді, коли надалі здійснюватиметься державна реєстрація прав власності на отримане майно — наприклад, на нерухомість.

Якщо власник, який передає майновий внесок, є платником ПДВ, він зобов’язаний на дату фактичної передачі нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН. Підприємство-отримувач, якщо воно також зареєстроване платником ПДВ, зможе скористатися податковим кредитом на підставі цієї накладної.

Для грошових внесків підтвердженням слугують банківські виписки (для безготівкових перерахувань) або прибуткові касові ордери (для готівкових внесків). Аналогічні первинні документи оформляються і при збільшенні чи зменшенні розміру капіталу, а також при виході учасника й поверненні йому внеску — з тією різницею, що при готівковому поверненні оформляється вже видатковий касовий ордер.

Чи потрібна переоцінка при зміні ринкової вартості внесеного майна

Розмір статутного капіталу встановлюється власниками підприємства і фіксується в ЄДР — тому ані керівник, ані бухгалтер підприємства не мають права самостійно змінити цей розмір. Незалежно від форми внеску загальний розмір капіталу залишається незмінною грошовою сумою в гривнях, зафіксованою в установчих документах.

Водночас важливо розрізняти саму суму статутного капіталу та вартість внесеного майна в бухгалтерському обліку — друге може змінюватись. Первісною вартістю активів, внесених до капіталу, визнається погоджена засновниками справедлива вартість з урахуванням супутніх витрат.

Якщо в майбутньому ринкова вартість такого майна суттєво зміниться, підприємство має право провести його переоцінку чи уцінку — але це жодним чином не впливає на облік самого статутного капіталу, розмір якого залишається зафіксованим у гривнях незалежно від коливань ринкової вартості внесеного активу.

На яких рахунках ведеться облік статутного капіталу

Облік капіталу та розрахунків із засновниками ведеться переважно на трьох рахунках: 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» з субрахунком 401 «Статутний капітал» (залишок якого має відповідати розміру капіталу, зазначеному в ЄДР), 46 «Неоплачений капітал» для обліку заборгованості засновників за внесками, та 67 «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів» із субрахунками 671 (нараховані дивіденди) і 672 (інші виплати, зокрема повернення частки при виході учасника чи зменшенні капіталу).

Для внесків, здійснених ще до державної реєстрації розміру капіталу, застосовується окремий субрахунок 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу».

Як відображається формування капіталу в обліку

Формування статутного капіталу відображається за кредитом субрахунку 401 у кореспонденції з дебетом рахунку 46 — на цю суму виникає заборгованість засновників перед підприємством. Фактичне внесення вкладів (грошима чи майном) погашає цю заборгованість за кредитом рахунку 46: грошові внески — через дебет рахунку 311 (банківський рахунок), майнові — через дебет відповідного рахунку обліку активів (наприклад, 105 для транспортних засобів), з окремим відображенням суми ПДВ, якщо внесок здійснює платник цього податку.

Зміна розміру капіталу, повернення внеску та зміна складу власників

Збільшення чи зменшення статутного капіталу відображається на субрахунку 401 саме на дату державної реєстрації відповідних змін в ЄДР — до цього моменту жодних проводок за фактом рішення загальних зборів не робиться. Операції з внесення додаткових вкладів чи повернення частини капіталу не визнаються ні доходом, ні витратами підприємства згідно з відповідними стандартами бухгалтерського обліку.

Повернення внеску учаснику при виході з товариства супроводжується зменшенням капіталу через субрахунки 401, 452 («Вилучені вклади й паї») та 672 — спочатку відображається зменшення зареєстрованого капіталу, потім визнається зобов’язання перед учасником, і насамкінець фактично перераховуються кошти або передається майно. Якщо повернення здійснюється майном (наприклад, основним засобом), додатково нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ і визнається дохід від умовної реалізації такого майна.

Що стосується зміни складу власників, тут є два принципово різні сценарії. Прямий продаж частки між учасниками або третій особі не змінює загальний розмір статутного капіталу товариства і взагалі не відображається в його бухобліку — розрахунки відбуваються напряму між продавцем і покупцем, а в аналітичному обліку на субрахунку 401 лише змінюється власник частки.

Інша ситуація — коли частку викуповує саме товариство з подальшим перепродажем новому учаснику: тут задіюється субрахунок 452, а операція відображається як послідовний викуп і подальший продаж частки, з проміжним відображенням через розрахунки з учасниками.

Списання статутного капіталу при ліквідації

Порядок закриття субрахунку 401 при ліквідації підприємства залежить від фінансового стану компанії на момент завершення розрахунків із кредиторами. Якщо всі активи були спрямовані на погашення зобов’язань перед кредиторами і підприємство має непокриті збитки, розрахунки з учасниками не проводяться взагалі — рахунки власного капіталу закриваються взаємно, списанням непокритого збитку за рахунок суми зареєстрованого капіталу.

Якщо ж після повного розрахунку з бюджетом і кредиторами у підприємства залишилось майно, засновникам нараховується й фактично виплачується сума повернення внеску, а за наявності — і залишок нерозподіленого прибутку. У проміжній ситуації, коли активів вистачає лише на часткове покриття внесків через накопичений збиток, сума зобов’язання перед учасниками зменшується пропорційно розміру їхньої частки на суму такого збитку.

Податкові наслідки: чому форма внеску має значення

Ключовий момент, який варто засвоїти: самі операції з формування, зміни розміру та списання статутного капіталу податкових наслідків не мають. А от форма внеску чи повернення — грошима чи майном — принципово змінює податкову картину.

Грошові внески не оподатковуються податком на прибуток, оскільки в бухгалтерському обліку за такою операцією не виникає ні доходів, ні витрат. Об’єкт оподаткування ПДВ також відсутній — немає факту постачання товарів чи послуг, а сама передача корпоративних прав не є об’єктом оподаткування. Для платників єдиного податку грошові внески до статутного капіталу не включаються до оподатковуваного доходу.

Для фізичних осіб сума майнового чи немайнового внеску в обмін на корпоративні права не включається до загального оподатковуваного доходу і звільняється від військового збору — водночас підприємство як податковий агент зобов’язане відобразити такий внесок у звітності з ознакою доходу «178», навіть якщо він не підлягає оподаткуванню.

Внески в негрошовій формі — принципово інша історія. Передання майна до статутного капіталу прирівнюється до його постачання як товару, тому якщо внесок робить платник ПДВ, операція оподатковується на загальних підставах, а підприємство-отримувач (за умови реєстрації платником ПДВ) отримує право на податковий кредит.

Для платника податку на прибуток внесення майна до статутного капіталу іншого підприємства прирівнюється до продажу такого майна і впливає на фінансовий результат до оподаткування — з урахуванням різниць за статтею 138 ПКУ для необоротних активів. Для платника єдиного податку, який отримує майновий внесок, об’єкта оподаткування єдиним податком не виникає. Якщо ж внесок майном робить фізична особа, не зареєстрована підприємцем, такий внесок не оподатковується ні ПДФО, ні військовим збором.

Податкові наслідки повернення внеску

Для самого підприємства повернення внеску коштами не є постачанням товарів чи послуг, тож об’єкт оподаткування ПДВ відсутній, а на розмір податку на прибуток чи єдиного податку операція не впливає. Інакше при поверненні майном (основними засобами, запасами) — це вже вважається постачанням товарів, тож при реєстрації платником ПДВ на дату оформлення акта приймання-передачі нараховуються податкові зобов’язання за базою не нижче встановленого мінімуму (балансової вартості для необоротних активів, ціни придбання для товарів чи собівартості для власної продукції).

Окрему обережність варто виявити платникам єдиного податку 3 групи: оскільки єдинники зобов’язані здійснювати розрахунки виключно в грошовій формі, передача майна в рахунок погашення зобов’язання перед засновником має ознаки негрошового розрахунку і створює прямий ризик втрати права на застосування спрощеної системи оподаткування. Це стосується як виплати внеску майном, так і його отримання в негрошовій формі — обидві операції для єдинника 3 групи небезпечні.

Для засновника-фізичної особи операція повернення коштів або майна, попередньо внесених до статутного капіталу, прирівнюється до продажу інвестиційного активу. Фізична особа самостійно веде облік інвестиційного результату:

• якщо отримана сума не перевищує документально підтверджені витрати на придбання частки, податкових зобов’язань не виникає;
• якщо перевищує — сума перевищення оподатковується за ставкою 18% ПДФО та 5% військового збору.

За підсумками року фізична особа зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня наступного року та сплатити задекларовані зобов’язання до 1 серпня. Виняток — якщо сукупний річний дохід від продажу інвестиційних активів не перевищує граничний розмір, який у 2026 році становить 4 660 грн: у такому разі дохід не декларується.

Підприємство при виплаті коштів чи передачі майна фізособі як поверненні внеску не утримує ПДФО і військовий збір — його обов’язок обмежується відображенням повної нарахованої суми в додатку 4ДФ з ознакою доходу «112», без нарахування сум податків у відповідних графах.

Висновок: статутний капітал підприємства — зобов’язання засновників

Статутний капітал — це не просто формальна цифра в установчих документах, а інструмент, який визначає зобов’язання засновників, їхні управлінські права та податкові наслідки операцій із капіталом на роки вперед. Мінімальний розмір капіталу законодавчо встановлений лише для акціонерних товариств (1 729 400 грн у 2026 році), тоді як для ТОВ, ТДВ та повних і командитних товариств обмежень немає.

Ключове правило для бухгалтера — розрізняти форму внеску: грошові операції з капіталом податково нейтральні, тоді як внески чи повернення майном тягнуть за собою ПДВ, вплив на фінансовий результат з податку на прибуток і підвищені ризики для платників єдиного податку 3 групи.

Якщо ви плануєте змінити розмір статутного капіталу, оформити вихід учасника чи потребуєте супроводу бухгалтерського обліку операцій з капіталом — звертайтесь до фахівців юридичної компанії YANKIV.