Розрахунок з учасником ТОВ, що виходить: правила, строки й вартість частки

Два сценарії виходу — з принципово різними наслідками

Відносини між учасниками й товариством регулює Закон №2275-VIII “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. У ньому закладено дві абсолютно різні моделі того, як учасник може розпрощатись із компанією.

Сценарій перший: учасник виходить з товариства або відступає частку самому товариству. У цьому випадку ТОВ або зменшує статутний капітал на розмір частки колишнього учасника (відповідно до частини третьої статті 25 Закону №755), або обходиться без зменшення капіталу, якщо виконає умови статті 25 Закону №2275. Але в обох варіантах товариство зобов’язане виплатити учаснику вартість його частки — грошима або майном, якщо статут не передбачає іншого.

Сценарій другий: учасник продає (відступає) частку іншим учасникам або третім особам. Тут ситуація зовсім інша: товариство взагалі не зменшує статутний капітал і не бере участі в розрахунках. Усі фінансові взаємини відбуваються напряму між учасником, що йде, і покупцем його частки — це вже не питання балансу ТОВ, а приватна угода між сторонами.

Тобто перше, що варто з’ясувати, зіткнувшись із виходом учасника, — за яким саме із цих двох сценаріїв він відбувається, оскільки саме це визначає, чи взагалі потрібно щось рахувати й виплачувати з боку компанії.

Строк виплати: рік з моменту, коли товариство дізналось

Стаття 24 Закону №2275 встановлює конкретний часовий орієнтир: виплатити вартість частки товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналось або мало дізнатись про факт виходу учасника. Це не рік з дати заяви учасника, а саме з моменту, коли товариство отримало відповідну інформацію — формулювання, яке варто враховувати при плануванні розрахунків.

На яку дату фіксувати вартість частки

Вартість частки визначається станом на день, що передував дню подання учасником заяви про вихід, у порядку, встановленому Законом №755. При цьому базою для розрахунку слугує ринкова вартість сукупності всіх часток товариства — вартість конкретної частки визначається пропорційно до її розміру в цій загальній сумі.

Чи обов’язково залучати професійного оцінювача

Законодавство вимагає обов’язкового залучення оцінювача лише в одному випадку — якщо в товаристві є державна або комунальна частка (це прямо випливає зі статті 7 Закону №2658-III “Про оцінку майна”). Якщо ж усі учасники — приватні особи (фізичні чи юридичні), товариство має право визначити ринкову вартість самостійно, без залучення стороннього фахівця.

Ринкова вартість у цьому контексті — це та сума, за яку частка могла б перейти до іншого власника за взаємною згодою незалежних одна від одної сторін, які мають достатньо інформації про саму частку та про поточні ринкові ціни на подібні активи (визначення за підпунктом 14.1.219 ПКУ).

Втім, є важливий практичний нюанс саме для учасників-фізичних осіб. Якщо частку виплачують фізособі, їй варто самостійно звернутись до професійного оцінювача — не тому, що цього прямо вимагає закон про ТОВ, а через позицію самої податкової щодо оподаткування отриманого доходу.

У роз’ясненні ЗІР (категорія 103.10) ДПС зазначає: визначення оціночної вартості майна, отриманого засновником при виході з числа засновників, для цілей розрахунку інвестиційного прибутку має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (постанова КМУ №1440) та Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» (постанова КМУ №1442). А ці стандарти застосовуються саме суб’єктами оціночної діяльності, тобто професійними оцінювачами. Тому залучення оцінювача в цій ситуації — це не юридичний обов’язок за законом про ТОВ, а спосіб убезпечити учасника-фізособу від ризику подальшого спору з податковою щодо суми інвестиційного прибутку і, відповідно, розміру ПДФО з нього.

Показова й судова практика в цьому питанні: якщо між учасником і товариством виникає спір щодо вартості майна, учасник має право вимагати розрахунку саме за дійсною (ринковою) вартістю, а не за тією, за якою це майно обліковується на балансі товариства. Сам факт того, що товариство поставило майно на облік за певною сумою, — це одностороння дія самого товариства, яка автоматично не доводить реальну вартість. Сторони можуть підтверджувати дійсну вартість будь-якими належними доказами, зокрема висновками незалежних експертів — цей підхід підтвердив Верховний Суд у постанові від 27.11.2018 у справі №920/65/18.

Розрахунок з учасником ТОВ: можна замінити гроші на майно

Закон дозволяє гнучкість у самій формі розрахунку: за взаємним погодженням учасника, що вийшов, і товариства, грошове зобов’язання може бути замінене зобов’язанням передати інше майно замість коштів.

Головне обмеження: виплата лише за оплачену частину частки

Товариство виплачує вартість частки (чи передає майно) лише пропорційно до тієї частини частки учасника, яку він фактично оплатив, — а не до номінального розміру, зазначеного в установчих документах. Якщо на момент виходу учасника чиясь частка в капіталі залишається неоплаченою повністю чи частково, пропорції всіх часток у товаристві доведеться перерахувати заново.

Недостатньо просто подивитись на номінальні відсотки в установчих документах — перед розрахунком виплати важливо перевірити, чи справді всі частки оплачені повністю на момент виходу учасника.

Статут може встановити власні правила

Наведені вище правила — це загальна модель, передбачена законом за замовчуванням. Але частини сьома й дванадцята статті 24 Закону №2275 прямо дозволяють товариству прописати у власному статуті інший строк, порядок, розмір і спосіб розрахунків з учасником, що виходить, — і в такому разі застосовуються саме положення статуту, а не загальні норми закону.

Наприклад, статут може передбачати виплату учаснику номінальної вартості його внеску незалежно від фактичного фінансового стану підприємства, або прив’язати розмір виплати до балансової вартості чистих активів ТОВ станом на останню звітну дату перед виходом учасника. Тому перед початком розрахунків завжди варто спершу перевірити саме статут конкретного товариства — можливо, він уже містить власну, відмінну від загальної, формулу розрахунку.

Висновок

Розрахунок з учасником ТОВ, що виходить, залежить насамперед від того, за яким сценарієм відбувається сам вихід: якщо частка відступається товариству — ТОВ зобов’язане виплатити її вартість протягом року за правилами статті 24 Закону №2275 (або за власними правилами зі статуту); якщо частка продається іншим особам напряму — товариство в розрахунках узагалі не бере участі. Ключові практичні моменти — правильно визначити фактично оплачену (а не номінальну) частку і, для учасників-фізосіб, підстрахуватись незалежною оцінкою для уникнення податкових ризиків.

Якщо у вашому ТОВ учасник планує вихід або відступає частку, і потрібно правильно розрахувати виплату чи оформити документи — юридична компанія YANKIV допоможе з оформленням та/або супроводом процесу!