Документи під час фактичної перевірки: 3 аргументи суду проти штрафу за необлікований товар
Документи під час фактичної перевірки — це не просто папери, які треба мати «на всякий випадок». Це єдине, що відділяє підприємця від штрафу у розмірі 100% вартості товару за статтею 20 Закону №265/95-ВР «Про застосування РРО» — одного з найболючіших інструментів ДПС при фактичних перевірках. Штраф у розмірі вартості товару за ціною реалізації, тобто фактично 100% від суми знайденого без документів товару.
Але є постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2026 у справі №380/1965/25, яка дає бізнесу три сильних аргументи проти такого штрафу. І кожен із них варто знати до того, як прийде перевірка.
Аргумент перший: «на початок перевірки» і «під час перевірки» — юридично різні речі
Логіка ДПС при фактичних перевірках часто така: інспектор зайшов, попросив документи, їх не надали одразу — значить, товар необлікований, застосовуємо штраф. Швидко і зручно.
Але суд із цим підходом не погодився і розмежував дві норми:
Пункт 12 статті 3 Закону №265 встановлює обов’язок: мати документи на товарні запаси на початок перевірки — тобто в момент, коли перевірка розпочинається.
Стаття 20 Закону №265 встановлює відповідальність: за ненадання документів під час перевірки — тобто протягом усього її строку, від початку до завершення.
Суд зазначив: словосполучення «під час перевірки» охоплює весь її часовий проміжок, а не лише перші хвилини. У нормі про відповідальність немає формулювання, що штраф застосовується автоматично за ненадання документів «одразу» або «на старті».
Практичний висновок: якщо документи були надані в межах перевірки — хай і не в першу хвилину — сам факт запізнення не є достатньою підставою для штрафу. Податкова має довести, що документів взагалі не існувало або вони не відповідають фактичним залишкам товару.
Аргумент другий: накладна на внутрішнє переміщення — належний документ для торгової точки
Ситуація з цієї справи поширена для мереж і підприємств із кількома торговими точками. Товар надходить спочатку на центральний склад від постачальника, а потім розподіляється між магазинами через внутрішнє переміщення. У торговій точці є накладна на переміщення — але немає оригінальних документів від постачальника.
ДПС стояла на своєму: документи від постачальника відсутні — товар необлікований, штраф.
Суд з цим підходом не погодився і врахував реальну модель роботи бізнесу:
- підприємство має кілька місць торгівлі;
- товар надходить на основний склад, потім переміщується до торгових точок;
- накладні на внутрішнє переміщення містять дані про відправника і отримувача;
- ці накладні дозволяють ідентифікувати рух товару від складу до конкретного магазину.
Ключова позиція суду: суб’єкт господарювання, який надав документи, що підтверджують облік товарних запасів, не зобов’язаний додатково надавати документи від постачальників про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання.
При цьому суд вказав, що податкова так і не довела: ці накладні не відповідають товарам, які фактично знаходились у магазині. Тобто тягар доказування лежить на ДПС, а не на платнику.
Практичний висновок: якщо ваша мережа працює через центральний склад — зберігайте накладні на внутрішнє переміщення по кожній торговій точці. Вони є належним первинним документом для підтвердження обліку в місці продажу.
Аргумент третій: документи, подані із запереченнями, ДПС зобов’язана врахувати
Типова ситуація після перевірки: підписали акт (або не підписали), отримали ППР зі штрафом. Платник подає заперечення — і разом із запереченнями надає документи, які не встиг або не міг надати під час перевірки.
ДПС реагує передбачувано: ігнорує документи і залишає штраф без змін.
Але суд у цій справі знову не погодився — і послався на пряму норму статті 86 ПКУ: заперечення на акт перевірки та всі додані до них документи є невід’ємною частиною матеріалів перевірки. Контролюючий орган зобов’язаний їх розглянути і врахувати до прийняття ППР.
Більше того, суд послався на сталу практику Верховного Суду у справі №280/1310/22: якщо податкова приймає рішення без урахування поданих із запереченнями документів — таке рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Практичний висновок: якщо ДПС ігнорує ваші заперечення або прийняла ППР без аналізу доданих документів — це самостійна підстава для скасування рішення в суді. Подаючи заперечення, чітко поясніть значення кожного документа і пряме посилання на те, які обставини він підтверджує.
Як ця справа змінює тактику при перевірках
З постанови у справі №380/1965/25 випливає практична тактика для підприємців при фактичних перевірках:
До перевірки: зберігайте накладні на внутрішнє переміщення по кожній торговій точці. Вони є достатнім первинним документом навіть за відсутності оригіналів від постачальника.
Під час перевірки: якщо документи не підготовлені одразу — не панікуйте і не підписуйте акт з визнанням порушення. Ви маєте час надати документи протягом всього строку перевірки, а не лише в першу хвилину.
Після перевірки: якщо ДПС все одно склала акт і виставила штраф — подавайте заперечення з повним пакетом документів і детальним поясненням кожного. ДПС зобов’язана їх врахувати. Якщо не врахувала — це окрема підстава для суду.
Висновок: документи під час фактичної перевірки
Три висновки суду у справі №380/1965/25 — це три реальні аргументи захисту, кожен з яких може стати підставою для скасування штрафу за статтею 20 Закону про РРО: документи надані в межах перевірки (а не «в першу хвилину»), накладна на внутрішнє переміщення є належним документом і заперечення з доданими документами не можна ігнорувати.
Але щоб ці аргументи спрацювали — треба знати про них до перевірки, а не після отримання ППР.
Якщо ви отримали штраф за необлікований товар або готуєтеся до оскарження ППР — зверніться до юридичної компанії YANKIV.

Юрист, магістр з правознавства з 7 річним стажем активної практики. Спеціалізуюсь на консалтингу в сфері податкового та корпоративного законодавства.



