Договір про співпрацю між ФОП: коли суд не бачить прихованих трудових відносин

У чому проблема: чому співпраця ФОП викликає підозри

Модель, коли кілька підприємців організовують спільну діяльність через договори про співпрацю, поширена в українському бізнесі. І саме вона регулярно потрапляє під приціл: контролюючий орган бачить, що фізична особа бере участь у діяльності іншого ФОП, і робить висновок — це замасковані трудові відносини, а отже, є неоформлений працівник.

Здається, що логіка залізна. На практиці — вона хибна у самій основі. Суд у справі №460/15057/24 прямо зазначив: сам факт укладення договору між ФОП не є доказом використання найманої праці.

Участь особи у діяльності іншого підприємця не перетворює цивільно-правову співпрацю на трудовий договір автоматично. Щоб констатувати порушення трудового законодавства, потрібні докази того, що людина фактично виконувала роботу саме як працівник.

Позиція суду: важлива не назва договору, а зміст відносин

Ключова теза постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду звучить так: для розмежування трудових і цивільно-правових відносин потрібно оцінювати не назву договору, а фактичний зміст правовідносин між сторонами. Тобто ані заголовок «договір про співпрацю», ані заголовок «трудовий договір» самі по собі нічого не вирішують — вирішує те, як сторони реально взаємодіють.

Ознаки трудових відносин, які оцінює суд

Перш ніж говорити про розмежування, варто зрозуміти, що саме робить відносини трудовими. Суд звернув увагу на конкретні характеристики, і саме їх наявність чи відсутність перевіряється у кожній справі:

• робота виконується в інтересах роботодавця, а не за власною ініціативою виконавця;
• особа підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку;
• у працівника є визначене робоче місце;
• оплата нараховується саме за процес праці — тобто заробітна плата, а не винагорода за результат.

Якщо ці ознаки в сукупності присутні у фактичних відносинах — перед нами трудовий договір, як би він не називався на папері. Якщо ж їх немає, кваліфікувати співпрацю як приховане наймання підстав не існує.

Чим відрізняється цивільно-правова співпраця

За договорами про співпрацю картина принципово інша: сторони самостійно організовують свою діяльність, і відносини «роботодавець — працівник» між ними не виникають.

Кожен підприємець залишається самостійним суб’єктом — без підпорядкування чужому розпорядку та без зарплати за відпрацьований час. Простими словами: працівник продає роботодавцю свій робочий час і дисципліну, а підприємець у співпраці — результат своєї діяльності, організованої на власний розсуд.

Саме тому суд підсумував: цивільно-правова співпраця між підприємцями не може автоматично визнаватися прихованими трудовими відносинами лише через те, що одна особа бере участь у діяльності іншого ФОП. Оцінюватися мають конкретні умови співпраці та реальний характер взаємовідносин.

Відео на тему: ‼️ Посилення фімоніторингу ФОП! +16 нових ознак ризику!

Тягар доведення лежить на контролюючому органі

А що відбувається, коли податкова все ж таки виносить рішення на підставі припущень? Відповідь дає інша свіжа справа — №280/2549/24, яку Третій апеляційний адміністративний суд розглянув 03.06.2026.

Вона стосувалася фактичної перевірки, до предмета якої, серед іншого, входило й дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору.

Підприємиці, що торгувала ювелірними виробами у Львові, за результатами фактичної перевірки нарахували штрафні санкції на 1 347 478,83 грн — за нібито невидачу фіскального чека та порушення обліку товарних запасів. Суди двох інстанцій штраф скасували.

Причина показова: контролюючий орган не довів порушення. Фіскальний чек було сформовано ще до того, як перевіряючі розпочали перевірку, а облік товарних запасів підприємиця вела та підтвердила документами — актами прийому-передачі як первинними документами, що засвідчують походження товару.

Ця справа — не про трудові відносини за змістом штрафу, але вона демонструє той самий принцип, що й постанова у справі №460/15057/24: рішення контролюючого органу тримається лише на доказах.

Немає доказів — немає порушення, скільки б не нарахували санкцій. Апеляційні суди в обох випадках стали на бік платника саме тому, що правомірність претензій не була доведена.

Що це означає для вашого бізнесу

Тепер до практичного боку. Якщо ви організовуєте діяльність через договори про співпрацю між ФОП, судова практика 2026 року — на вашому боці, але за однієї умови: договір має відповідати фактичним відносинам сторін і не містити ознак трудового договору.

Формулювання на папері не врятує, якщо реальна взаємодія виглядає як «роботодавець — працівник».

Зверніть увагу на головний орієнтир із постанови суду: оцінюються конкретні умови співпраці та реальний характер взаємовідносин.

Тому ваша модель роботи має витримувати перевірку саме за фактичними ознаками — самостійна організація діяльності кожним підприємцем, відсутність підпорядкування внутрішньому розпорядку, оплата за результат, а не за процес праці.

І якщо претензії все ж виникли — пам’ятайте про другий висновок цієї практики: доводити порушення зобов’язаний контролюючий орган, а його рішення без належних доказів підлягає скасуванню в суді.

Висновок

Договори про співпрацю між ФОП — законний спосіб організації спільної діяльності, якщо вони відповідають реальним відносинам сторін.

Це не наша інтерпретація, а прямий висновок Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №460/15057/24.

Рекомендація проста: вибудовуйте співпрацю так, щоб фактичний зміст відносин не містив ознак трудового договору, і не погоджуйтеся з санкціями, які ґрунтуються на самому лише факті договору між підприємцями — судова практика показує, що такі рішення успішно оскаржуються.

Якщо податкова ставить під сумнів вашу модель співпраці — не чекайте, поки ситуація ускладниться. Зверніться за консультацією — проаналізуємо ваші договори на ознаки трудових відносин та оцінимо перспективи оскарження санкцій.

А якщо ви вже отримали податкове повідомлення-рішення — наша команда  допоможе його оскаржити.