Фіскальний чек сформовано на 3 секунди пізніше: чи є це порушенням? Позиція суду
Покупка ікони на 427 грн обернулася для підприємиці штрафом на 1 347 478,83 грн.
Податкова стверджувала: під час контрольної закупки покупцеві видали касовий, а не фіскальний чек, адже час формування документа, який показала ФОП, відрізнявся від часу в базі ДПС на три секунди — 12:53:45 проти 12:53:48.
Третій апеляційний адміністративний суд із таким підходом не погодився: різниця у часі формування фіскального чека сама по собі не доводить порушення.
Постанова від 03.06.2026 у справі №280/2549/24 — показовий приклад того, як суди оцінюють докази після фактичної перевірки. Розберімо цю історію крок за кроком.
З чого все почалося: фактична перевірка ювелірного магазину
Перш ніж аналізувати висновки суду, варто відновити хронологію подій — саме вона зрештою і вирішила справу.
У січні 2024 року ГУ ДПС у Львівській області призначило фактичну перевірку магазину ювелірних виробів «Золотий Вік» у Львові (наказ №119-ПП від 10.01.2024). Перевірка тривала з 15 по 19 січня.
Того ж дня, 15 січня, інспектори провели контрольну розрахункову операцію — придбали ікону за 427 грн. За результатами склали акт, у якому зафіксували два порушення: невидачу розрахункового документа встановленої форми та неналежне ведення обліку товарних запасів.
Наслідком стало податкове повідомлення-рішення №00022980709 від 26.02.2024 зі штрафними санкціями на 1 347 478,83 грн. Підприємиця не погодилась і пішла до суду. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 20.10.2025 позов задовольнив і скасував штраф повністю, а апеляція це рішення залишила в силі.
У чому податкова побачила порушення
Позиція контролюючого органу трималася на двох окремих претензіях, і кожна з них тягнула за собою власну санкцію.
Перша стосувалася самої контрольної закупки. Інспектори вказали, що при розрахунку на 427 грн видали не фіскальний, а касовий чек №32050115-0000001. Коли ж підприємиця надала фіскальний чек №1817356159 від 15.01.2024, податкова заперечила: на ньому час формування 12:53:45, а в системі обліку даних РРО (СОД) той самий чек має час 12:53:48.
Звідси висновок ДПС — документ нібито не вносився до фіскальної пам’яті ПРРО, а отже, не є фіскальним. За невидачу розрахункового документа закон про РРО передбачає штраф у розмірі 100% вартості товару за перше порушення і 150% — за кожне наступне.
Друга претензія — облік товарних запасів. Простими словами: продавати можна лише той товар, який відображений у вашому обліку, а документи про його походження ви зобов’язані надати перевіряючим на початок перевірки.
Для ФОП-єдинників без ПДВ є послаблення, але воно не поширюється на тих, хто торгує ювелірними виробами — саме випадок цієї справи.
Податкова порахувала, що з 239 актів прийому-передачі товару, відображених у формі обліку, до перевірки надано лише 79. Вартість товарів за «ненаданими» 160 актами — 1 347 051,83 грн, і саме таку санкцію передбачає закон: штраф у розмірі вартості необлікованих товарів.
Чому три секунди — не доказ: логіка суду
Апеляційний суд погодився з першою інстанцією: правомірність штрафу має довести саме контролюючий орган, а формальних розбіжностей у документах для цього недостатньо. Розгляньмо аргументацію по обох епізодах.
Фіскальний чек існував ще до початку перевірки
Ключовим виявився таймінг. Розрахункова операція відбулася о 12:53, а фактична перевірка розпочалася о 13:19 — це підтверджують записи в акті перевірки та направленнях. Тобто на момент, коли інспектори приступили до роботи, фіскальний чек №1817356159 вже був сформований.
Суд звернув увагу й на те, чого у справі не було. У матеріалах відсутні докази, що чек із часом 12:53:45 за змістом суттєво відрізняється від чека, сформованого о 12:53:48, і що ця різниця якось спотворює інформацію про розрахункову операцію. Немає і даних із СОД РРО, які б підтверджували, що чек не міг бути створений о 12:53:45. Здавалося б, розбіжність у часі виглядає підозріло. На практиці ж без доказів вона нічого не доводить.
Додатковим аргументом стала постанова Галицького районного суду м. Львова від 01.03.2024 у справі №461/898/24, яка набрала законної сили: у ній зафіксовано, що директор магазину провів розрахункову операцію через ПРРО, і це підтверджується тим самим фіскальним чеком №1817356159 на 427 грн.
Відео на тему: Всі листи від податкової в одному відео! Увага ФОП та фіз. особи!
Облік товарних запасів: документи були
Щодо другого епізоду суд встановив, що підприємиця вела облік товарних запасів у порядку, визначеному законодавством, і продавала лише товари, відображені в цьому обліку. Порядок №496 дозволяє ФОП вести таку форму обліку в електронному вигляді та самостійно обирати програмний формат — саме так і робила позивачка.
До суду вона надала зведену таблицю щодо товару, який був на реалізації в магазині та вибув з неї до початку перевірки, з підтвердженням: актами повернення товару та фіскальними чеками.
Суд врахував, що за період з 31.10.2023 (початок ведення обліку) до 15.01.2024 підприємиця внесла до форми обліку товари на 1 347 478,80 грн на підставі актів прийому-передачі — первинних документів, які підтверджують походження товару.
Доказів на спростування цього податкова не надала, як не спростувала й того, що первинні документи надавалися перевіряючим під час самої перевірки.
Що це рішення означає для вашого бізнесу
Ця справа корисна не лише продавцям ювелірних виробів — вона демонструє загальний стандарт доказування у спорах про штрафи за результатами фактичних перевірок. З постанови можна винести кілька практичних орієнтирів:
- тягар доведення порушення лежить на податковій: саме вона має підтвердити факт невидачі розрахункового документа або проведення операції без належного застосування РРО/ПРРО;
- технічна різниця у часі формування документів сама по собі не свідчить про порушення — потрібні докази, що чек не потрапив до фіскальної пам’яті або що його зміст спотворено;
- фіксуйте час початку перевірки: якщо фіскальний чек сформований до того, як інспектори приступили до роботи, це вагомий аргумент на ваш захист;
- зберігайте первинні документи на товар — акти прийому-передачі, документи про повернення: у цій справі саме вони врятували підприємицю від штрафу на 1,3 млн грн.
Зверніть увагу: суди оцінюють не враження інспектора, а докази. Якщо в акті перевірки зафіксовані лише формальні розбіжності, а фактичного підтвердження порушення немає — шанси на скасування податкового повідомлення-рішення цілком реальні.
Висновок: формальні розбіжності — ще не порушення
Головна порада з цієї справи проста: не поспішайте сплачувати штраф лише тому, що в акті перевірки він виглядає переконливо.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі №280/2549/24 підтверджує — для застосування санкцій контролюючий орган зобов’язаний довести конкретне порушення закону, а не вказати на секундну розбіжність у часі формування фіскального чека чи неповний, на його думку, пакет документів.
Якщо ваш облік у порядку, а розрахункові операції проведені через ПРРО, судове оскарження може повністю зняти навіть багатомільйонні донарахування.
Отримали штраф за результатами фактичної перевірки? Не зволікайте зі строками оскарження. Запишіться на консультацію — проаналізуємо акт перевірки та податкове повідомлення-рішення і оцінимо перспективи скасування штрафу в суді.

Юрист з досвідом роботи в Міністерстві юстиції України. Працює з корпоративним та податковим правом, займається реєстрацією ТОВ, ГО та БФ. Допомагає клієнтам розібратися в юридичних питаннях і знайти практичні рішення.



