Анулювання ЄП: чому Верховний Суд стає на бік ФОП і як зупинити рішення податкової

Наслідки анулювання ЄП

Наслідки анулювання реєстрації платника єдиного податку виглядають катастрофічно для будь-якого бізнесу. Підприємець автоматично переходить на загальну систему оподаткування — причому заднім числом, з початку відповідного року. Це означає донарахування 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору з усього доходу за цей період, а в окремих випадках ще й 20% ПДВ. До цього додаються штрафи за неподані декларації з ПДВ, які підприємець фізично не міг подати, бо не знав, що має статус платника цього податку.

Але фінансові наслідки — це лише частина проблеми. Партнери й контрагенти часто розривають договори, дізнавшись, що підприємець більше не перебуває на спрощеній системі, оскільки для багатьох компаній це змінює умови співпраці. Навіть якщо через рік підприємець виграє суд і поновить статус платника єдиного податку, бізнесу, який встиг втратити ключових клієнтів, може вже й не бути. Ставки в подібних спорах справді величезні.

Постанова ВС: рішення податкової можна зупинити ще до перемоги в суді

Показовою в цьому контексті є постанова Верховного Суду від 21 травня 2026 року у справі №520/25465/25. Підприємцю анулювали реєстрацію платника єдиного податку, і він застосував одразу дві дії: подав позов про скасування рішення податкової та одночасно — заяву про забезпечення позову, тобто прохання зупинити дію рішення контролюючого органу ще до моменту виграшу справи по суті.

Верховний Суд цю позицію підтримав. Суд має право зупинити рішення про анулювання як тимчасовий захід — щоб зберегти статус платника єдиного податку на весь час судового спору. Правова підстава для цього — статті 150 і 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Це означає: підприємець ще нічого не виграв по суті справи, а вже продовжує працювати як спрощенець далі, поки триває розгляд.

Механізм працює через особливість самої процедури забезпечення позову. На цій стадії суд взагалі не досліджує, чи правий підприємець по суті спору — це питання розглядатимуть пізніше. Суд цікавить лише одне: чи існує реальна загроза незворотної шкоди в разі, якщо рішення податкової не зупинити. А в ситуації з анулюванням єдиного податку така шкода очевидна: перехід на загальну систему заднім числом, донарахування ПДВ, штрафи, втрата партнерів.

Це вже не поодинокий випадок, а стабільна судова практика. Аналогічні підходи Верховний Суд підтвердив у справах №280/8758/24 та №420/25688/24.

Водночас варто розуміти реальність цього інструменту: забезпечення позову — це фактично окремий процес усередині основної справи. Потрібно переконливо, з доказами довести реальність загрози шкоди, а не просто подати формальну заяву. Тобто зупинити рішення про анулювання ще до виграшу основного спору — реально, але це вимагає ведення двох паралельних битв одночасно, і формальний підхід тут не спрацює.

Головне правило: анулювати ЄП можна лише за документальною перевіркою

Друге, і, мабуть, найважливіше правило звучить просто: анулювати реєстрацію платника єдиного податку податкова може виключно за результатами документальної перевірки. Не камеральної і не фактичної. Саме це правило є ключем до більшості перемог у подібних спорах.

Різниця між видами перевірок принципова. Камеральна перевірка — це коли інспектор аналізує виключно цифри, зазначені у поданій декларації, не досліджуючи жодних додаткових документів чи операцій. Документальна перевірка — це повноцінна процедура з дослідженням первинних документів, банківських виписок і реальних господарських операцій підприємця. За обсягом аналізу це принципово різні речі.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2025 року сформулював цю позицію прямо: анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише за результатами документальної перевірки і виявлених нею порушень.

Логіка цього підходу зрозуміла з практичної точки зору. Річна чи квартальна декларація не містить помісячної розбивки доходу. А отже, лише на підставі цифр у декларації фізично неможливо встановити, коли саме і чи взагалі підприємець перевищив граничний обсяг доходу в якомусь конкретному місяці. Позбавляти особу статусу платника єдиного податку на підставі таких припущень — незаконно.

Ця позиція підтверджується й іншими судовими справами. У справі №380/23118/24 суд відвернув анулювання навіть за наявності реального податкового боргу — саме тому, що сам факт боргу не був підтверджений документальною перевіркою. А у справі №640/30530/20 суд прямо зазначив: навіть податковий борг як підстава для анулювання має бути доведений саме документальною перевіркою, а не камеральною.

Законопроєкт №15398: спроба закріпити практику в законі

Є свіжа законодавча ініціатива, яка намагається перетворити цю судову позицію на пряму норму закону, — законопроєкт №15398. Він пропонує доповнити статтю 76 Податкового кодексу України прямою забороною: камеральна перевірка, яка проводиться лише за даними звітності і не дозволяє визначити помісячний дохід платника, не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку. По суті, законопроєкт бере вже сформовану Верховним Судом практику і закріплює її як обов’язкову норму.

Якщо цей законопроєкт ухвалять, наслідки будуть суттєвими: податкова більше не зможе за один день, не виходячи з кабінету, виключити підприємця з реєстру платників єдиного податку. Для анулювання знадобиться повноцінна документальна перевірка — з виходом на об’єкт або офіційним запитом первинних документів. Швидкому анулюванню на підставі однієї лише камеральної перевірки настане кінець.

Втім, важливо тверезо оцінювати статус цієї ініціативи: це поки що лише законопроєкт. Немає гарантії, що його ухвалять, а якщо й ухвалять — невідомо, коли саме це станеться. Тому покладатися на нього як на діючий захист наразі не можна — це радше хороший сигнал напрямку розвитку законодавства. До моменту, поки він не стане законом, захищатися варто тим інструментом, який уже реально працює, — сформованою практикою Верховного Суду.

Законні підстави анулювання за статтею 299 ПКУ

Щоб не було плутанини: законні підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку справді існують, і вони прямо визначені статтею 299 Податкового кодексу України. До них належать:

• перевищення річного обсягу доходу, встановленого для відповідної групи;
• здійснення виду діяльності, забороненого для платників єдиного податку;
• використання негрошових форм розрахунків;
• наявність податкового боргу понад визначений строк.

Якщо в підприємця дійсно є одна з цих підстав, спір складніший, і формальний аргумент про вид перевірки може не спрацювати сам по собі. Але навіть за наявності реальної підстави закон вимагає, щоб її виявили саме на документальній перевірці, а не на будь-якій іншій — лише за такої умови анулювання буде законним.

На практиці трапляються й випадки, коли податкова намагається анулювати реєстрацію на підставі притягнутих за вуха обставин — наприклад, через те, що ФОП не оновив адресу реєстрації, — причому робить це саме на камеральній перевірці. Такі рішення є явно незаконними, і саме тому вони масово скасовуються в судах. Питання часто полягає не в тому, чи взагалі є формальна підстава для анулювання, а в тому, чи встановили цю підставу законним шляхом.

Що робити, якщо єдиний податок анулювали

Алгоритм дій у разі отримання рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку варто вибудовувати так.

Перше — не панікувати і не переходити мовчки на загальну систему оподаткування. Мовчазний перехід і фактичне подання звітності за новою системою може бути витлумачене як згода з рішенням податкової.

Друге — одразу подавати позов до адміністративного суду про скасування рішення про анулювання та поновлення в реєстрі платників єдиного податку.

Третє — разом із позовом подавати заяву про забезпечення позову, щоб зупинити дію рішення податкової на весь час судового розгляду, спираючись на статті 150 і 151 КАС України та практику, викладену вище.

Перед тим як оцінювати перспективи справи, варто перевірити три ключові моменти. По-перше, яка саме перевірка стала підставою анулювання — якщо камеральна, це вже фактично готовий аргумент на користь скасування рішення.

По-друге, чи є реальні, документально підтверджені порушення умов застосування єдиного податку, чи податкова лише припустила їх наявність. По-третє, чи не застосували до підприємця нові правила заднім числом — це прямо порушує конституційний принцип неприпустимості зворотної дії закону в часі.

На практиці рішення про анулювання ЄП найчастіше скасовується судами саме через перший пункт — відсутність документальної перевірки як законної підстави.

Висновок

Анулювання реєстрації платника єдиного податку — серйозна загроза для будь-якого ФОП, наслідки якої відчутні навіть у разі подальшої перемоги в суді. Але сформована практика Верховного Суду дає два потужні інструменти захисту вже зараз: можливість зупинити дію рішення податкової ще до завершення спору через забезпечення позову, і чітке правило про те, що анулювати єдиний податок можна лише за результатами документальної перевірки, а не камеральної чи фактичної. Законопроєкт №15398 може в майбутньому закріпити це правило прямо в законі, але поки що варто спиратися саме на вже наявну судову практику.

Якщо податкова анулювала вашу реєстрацію платника єдиного податку — юристи YANKIV професійно займаються оскарженням таких рішень: від підготовки позову і заяви про забезпечення позову до повного судового супроводу справи. Зверніться за консультацією з юристом або одразу переходьте до судового оскарження ППР, якщо рішення про анулювання вже прийнято.