Запит від податкової та як реагувати у 2026: розбір реальних листів і законних підстав

Що обов’язково має містити законний запит

Перш ніж розбирати конкретні кейси, варто зафіксувати базову структуру. Стаття 73.3 Податкового кодексу запит визначає чотири обов’язкові елементи законного листа:

• конкретний пункт як підставу запиту,
• опис інформації, яка цю підставу підтверджує,
• перелік документів, що витребовуються,
• а також підпис уповноваженої особи та печатку органу.

На відповідь платнику надається 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання листа.

Тут же працює і найважливіший захисний механізм: підпункт 73.3.4 ПКУ прямо звільняє платника від обов’язку надавати документи, якщо запит складено з порушенням цих вимог. Формулювання на кшталт загального посилання “згідно пункту 73.3” без конкретного підпункту — це вже дефект, який знімає обов’язок відповідати по суті.

Але тут криється типова помилка платників: незаконний запит податкової усе одно вимагає відповіді — просто не у формі надання документів, а у формі мотивованого листа з поясненням, чому запит не відповідає вимогам закону.

Повне мовчання — це окрема і значно небезпечніша помилка. За статтею 78.1.1 ПКУ ігнорування запиту є самостійною формальною підставою для призначення документальної позапланової перевірки.

Додатково стаття 121.2 ПКУ передбачає штраф за ненадання відповіді податковій у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожен факт — 8 647 грн у 2026 році, причому сплата штрафу не звільняє від обов’язку все одно надати відповідь.

Кейс перший: ФОП другої групи і платіж від бюджетної установи

Реальний запит ГУ ДПС у Києві стосувався ФОП на другій групі, який отримав оплату від розпорядника бюджетних коштів — інформацію податкова взяла з відкритого порталу публічних фінансів. Логіка листа: друга група може надавати послуги лише платникам єдиного податку та населенню, а бюджетна установа не належить до жодної з цих категорій, отже нібито є порушення статті 291.4 ПКУ.

Проблема в тому, що податкова не дочитала саму норму до кінця. Обмеження щодо кола покупців у статті 291.4 стосується виключно надання послуг — а продаж товарів друга група може здійснювати будь-кому, включно з бюджетними установами. Якщо оплата була за товар, а не за послугу, порушення немає в принципі, і перевірка призначення платежу зайняла б у податкової буквально дві хвилини.

При цьому за обсягом запитуваних документів — опис господарської діяльності, дані про виробничі потужності, трудові ресурси, банківські виписки з 2023 року, вся первинка та трудові договори — лист фактично дублює обсяг повноцінної документальної перевірки. А оскільки конкретного підпункту як підстави в листі не було, за підпунктом 73.3.4 обов’язку надавати ці документи не виникає.

Кейс другий: розбіжність, якої не існує

Другий показовий приклад — запит від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ФОП третьої групи. Податкова зіставила задекларований дохід (9 033 000 грн) із сумою за формою 4ДФ від податкових агентів (8 146 000 грн) і виторгом через ПРРО (147 000 грн), і вказала на розбіжність 4ДФ і декларація у розмірі 739 668 грн.

Арифметика при цьому виявляється буквально протилежною висновку податкової: 8 146 000 + 147 000 = 8 293 000 грн — а задекларовано підприємцем 9 033 000 грн, тобто на 739 668 грн більше, ніж бачить сама податкова у своїх реєстрах. Заниження доходу тут відсутнє фізично — платник задекларував і сплатив податок навіть із сум, яких немає в жодному з реєстрів ДПС.

Пояснення просте: форма 4ДФ фіксує лише виплати від податкових агентів — юросіб і ФОП, які подають звітність. Оплати від фізичних осіб, надходження від нерезидентів чи безготівкові розрахунки без застосування РРО у цій формі просто не відображаються. Підставою запиту в листі вказано підпункт 73.3.1 — факти, що свідчать про порушення, але наведені цифри свідчать про зворотне, тому підстава для запиту відсутня як така.

Кейс третій: одночасні ознаки 101 і 157 у звіті

Третій запит, від ГУ ДПС у Львівській області, побудований на іншій логіці: у платника в одному звіті одночасно фігурує ознака 101 (заробітна плата) і ознака 157 (виплата самозайнятій особі) стосовно однієї і тієї ж людини. Податкова інтерпретує це як можливу підміну трудових відносин або приховану зайнятість.

Тут важливо розділити дві речі. Сам факт наявності і найманих працівників, і оплат іншим ФОП не є порушенням — пункт 177.8 ПКУ прямо визначає, що ФОП самостійно сплачує свої податки, і наявність працівників ніяк не забороняє купувати послуги в підприємців.

Водночас реальний ризик існує: Верховний Суд сформував критерії, за якими трудові відносини можуть бути перекваліфіковані з цивільно-правових: систематична оплата за сам процес роботи, а не за результат, підпорядкування внутрішньому розпорядку, робота за посадою з класифікатора, використання робочого місця й обладнання замовника.

Якщо ці ознаки доведені, штраф за неоформленого працівника становить 10 мінімальних зарплат за кожного — 86 470 грн у 2026 році, хоча для спрощенців за перше порушення передбачено попередження.

Ключовий момент у розподілі тягаря доказування: саме податкова повинна довести наявність цих ознак, а не платник — виправдовуватись за сам факт двох різних кодів доходу в одному звіті. Окремо варто зауважити: вимога надати дані про осіб з доступом до рахунку по операціях зняття й поповнення виходить за межі предмета звичайного запиту й фактично зачіпає банківську таємницю — такі вимоги в рамках запиту за статтею 73.3 не є правомірними.

Три популярні листи цього літа: коротко про суть

Крім детально розібраних кейсів, варто знати ще про три масові типи запитів.

Запит від податкової до ТОВ про співпрацю з ФОП за ознакою 157. Податкова зіставляє дані декларації з податку на прибуток, балансу і форми 4ДФ, і вимагає документи по всіх контрагентах-ФОП за цілий рік без конкретизації ризикових операцій. Посилання на пункти про облік та об’єкт оподаткування не є підставою для такого обсягу вимог — запит про надання інформації не замінює документальну перевірку, і в разі отримання такого листа варто прямо вказати на відсутність конкретизованих фактів порушення та переліку операцій.

Розбіжність між єдиним податком і ПДВ. Масово отримують юрособи третьої групи — платники ПДВ, у яких дохід за декларацією єдиного податку не збігається з обсягом постачання за декларацією ПДВ. Пояснення прямо в кодексі: дохід єдинника визначається за датою надходження коштів (пункт 292.6 ПКУ), а зобов’язання з ПДВ — за правилом першої події (пункт 187.1 ПКУ), і сама сума ПДВ у дохід єдинника не включається (підпункт 1 пункту 292.11). Якщо товар відвантажено в одному місяці, а оплата надійшла в наступному, розбіжність виникає автоматично і законно — це підтверджується реєстром операцій із датами.

Виклик на зарплатну комісію. Тут варто розділяти обов’язкову норму і орієнтир: зарплата не нижче мінімальної — це вимога закону, а от “не нижче середньої по області” — лише індикатор, за яким податкова відбирає кандидатів для запрошення. Сама комісія не є перевіркою і не приймає рішень про донарахування податків.

Як побудувати правильну відповідь

Незалежно від конкретного кейсу, алгоритм дій при отриманні листа схожий. Спочатку перевіряється формальна відповідність запиту вимогам статті 73.3 ПКУ — чи вказано конкретний підпункт, чи є опис підстави, чи відповідає обсяг документів характеру запиту. Далі перевіряється сама суть претензії — чи справді є розбіжність, чи це результат поверхневого зіставлення даних без урахування специфіки норм. І завжди готується письмова відповідь у встановлений 15-денний строк — навіть якщо позиція платника полягає в тому, що документи надаватись не будуть.

Тим, хто зіткнувся з подібним запитом одночасно з можливою фактичною перевіркою на точці продажу, корисно також ознайомитись із аргументами, які вже підтримав суд щодо документів під час самої перевірки — вони описані в статті: «Документи під час фактичної перевірки: три аргументи суду проти штрафу за необлікований товар».

Висновок: запит від податкової має бути законним

Як реагувати на запит від податкової вирішується не панікою і не автоматичним наданням усього переліку документів, а послідовною перевіркою: чи законний сам запит за формою, і чи обґрунтована претензія по суті.

Значна частина листів ДПС побудована на поверхневому автоматичному зіставленні даних і розсипається при уважному аналізі первинних документів і норм кодексу. Головне правило незмінне: мовчати на запит не можна ніколи, навіть якщо документи по суті не надаються.

Якщо ви отримали запит від податкової і не впевнені, законний він чи ні — юристи компанії YANKIV проконсультують, допоможуть підготувати мотивовану відповідь та нададуть судовий супровід в разі необхідності! Для системного зниження ризиків — рекомендуємо пройти курс в запису «Податкові перевірки: від підготовки до оскарження».