+38 (098) 42 36 368 | м. Львів, вул. Стрийська, 45, ТОЦ Fabrik | Працюємо по всій території України | [email protected]
Отримати послугу

«Товар» у чеку ПРРО: штраф 150% чи помилка? Рішення суду

«Товар» у чеку: штраф чи помилка?

Підприємці, які торгують товарами широкого асортименту часто спрощують собі роботу з касою. У роздрібних магазинах, на ринках, в інтернет-торгівлі, у продажу побутових товарів, косметики, іграшок, канцелярії чи запчастин РРО або ПРРО нерідко налаштовують так, що замість назви кожної позиції в чеку друкується одне слово – «Товар».

Причини зрозумілі: асортимент постійно оновлюється, вносити в систему сотні чи тисячі найменувань довго, а продавцю так швидше пробивати покупки. Чек створено, фіскалізовано, кошти пройшли через касу, і здається, що вимоги закону виконано.

Проте саме такі чеки останнім часом стають підставою для значних штрафів. Під час фактичних перевірок податкова кваліфікує чек зі словом «Товар» не як недолік оформлення, а як невидачу розрахункового документа. Наслідок – штраф за п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (далі – Закон №265/95-ВР): 100% вартості товару за перше порушення та 150% за кожне наступне. Причому штраф рахується не з однієї покупки, а з усіх таких чеків за перевірений період, і навіть для невеликого магазину сума легко сягає сотень тисяч гривень.

Чи справді узагальнена назва товару робить фіскальний чек «невиданим»? Відповідь на це питання дає не лише текст закону, а й свіжа судова практика: у жовтні 2026 року Вінницький окружний адміністративний суд скасував саме такий штраф. Розберемо, що закон вимагає від назви товару в чеку, чи можуть єдинники використовувати спрощені назви, де межа між помилкою в назві та невидачею чека і як діяти, якщо податкова вже нарахувала штраф.

Богдан Янків юрист телеграм

Що закон вимагає від назви товару в чеку

Почнемо з визначення. Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, створений у паперовій та/або електронній формі, зареєстрований у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну. Ключові слова тут – «встановленої форми та змісту» і «підтверджує факт продажу».

Форму та зміст розрахункових документів встановлює Міністерство фінансів (ч. 1 ст. 8 Закону №265/95-ВР). Відповідне Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).

Згідно з п. 2 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек має містити, зокрема, назву товару (послуги) або спрощену назву товару (послуги), його вартість та інші реквізити. Положення №13 визначає ці поняття так:

  • назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання;
  • спрощена назва товару (послуги) – слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010.

Пункт 3 розділу І Положення №13 встановлює, що вимоги до змісту розрахункових документів визначають їх обов’язкові реквізити, і в разі відсутності хоча б одного з них документ не прийматиметься як розрахунковий. Саме на цю частину норми і посилається податкова.

Але в тому ж пункті є і друге речення, яке ДПС під час перевірок часто «не помічає»: помилки та/або неточності в назві товару, зазначеній у розрахунковому документі, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа нерозрахунковим.

Тобто сам Мінфін розмежовує дві різні ситуації: відсутність реквізиту, яка позбавляє документ статусу розрахункового, і неточність у назві товару, яка такого наслідку не має, якщо не спотворює інформацію про операцію. Саме на цьому розмежуванні і будується захист у спорах про «Товар» у чеках.

Чи може єдинник писати спрощену назву у фіскальному чеку

Відповідно до абзацу другого п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, мають право зазначати в розрахунковому документі назву товару або послуги у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару та ідентифікує його належність до товарної групи.

Тобто ФОП-єдинник, який не є платником ПДВ, не зобов’язаний писати в чеку «Футболка бавовняна біла, розмір M, артикул 1234». Цілком достатньо вказати «Футболка», «Одяг жіночий», «Аксесуари» чи іншу назву, що відповідає товарній групі.

Водночас це право має винятки. Спрощену назву не можна використовувати при продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння. На ФОП-платників ПДВ та юридичних осіб це право також не поширюється.

Чи відповідає цим вимогам слово «Товар»? Чесно скажемо: ні. Воно не відображає споживчих ознак і не ідентифікує товарну групу. З цим погодився і суд у справі, про яку йдеться нижче. Але питання не в тому, чи це недолік, а в тому, які наслідки такий недолік має.

Позиція ДПС: «Товар» – це невидача чека

Назва товару є обов’язковим реквізитом розрахункового документа (ст. 2 Закону №265/95-ВР та п. 2 розділу ІІ Положення №13). Слово «Товар» назвою не є. Отже, на думку інспекторів, реквізиту немає, документ не є розрахунковим, а значить, покупцеві розрахунковий документ не видано. Звідси – порушення п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР і штраф за п. 1 ст. 17 на всю суму продажів: 100% за перше порушення і 150% за кожне наступне.

Щоб зрозуміти масштаб, розглянемо умовний приклад. Магазин за місяць пробив через ПРРО 300 чеків зі словом «Товар» на загальну суму 300 000 грн. Податкова визначає першим порушенням один чек на 1 000 грн і нараховує 100% – 1 000 грн. Решта 299 000 грн – «наступні» порушення по 150%, тобто 448 500 грн. Разом – майже 450 тисяч гривень штрафу за місяць, протягом якого підприємець жодного разу не продав товар без чека.

Важливо розуміти і те, як податкова знаходить такі чеки. Для цього не потрібно навіть приходити в магазин: усі фіскальні чеки, зокрема їх зміст, передаються на фіскальний сервер ДПС і зберігаються в системі обліку даних РРО (СОД РРО). Як видно з матеріалів однієї зі справ, увагу податкової привертають і непрямі ознаки – так звані податкові ризики: відсутність або мала частка готівкових розрахунків, невелика кількість чеків за добу. Далі призначається фактична перевірка, а під час неї інспектори вивантажують із бази всі чеки за період і формують перелік «порушень».

На практиці ми стикнулися з ситуацією, коли ФОП на єдиному податку, який продає одяг та аксесуари у невеликому магазині, отримав податкове повідомлення-рішення на суму майже 580 тисяч гривень і щиро не розумів, за що: усі продажі він проводив через ПРРО, кожен покупець отримував чек, а податкова сама бачила ці чеки у своїй базі. Причина виявилася в налаштуваннях каси: для зручності всі позиції в ПРРО були внесені під однією назвою «Товар», без розбивки на окремі найменування.

Вивчивши матеріали перевірки, ми побачили, що податкова діяла саме за такою схемою, як і зазначали вище. Перевірка тривала кілька днів, проте висновки охопили весь квітень. Інспектори вивантажили із системи обліку даних РРО всі чеки підприємця, у яких значилося «Товар», визначили одну операцію «першим порушенням», а всі інші – «наступними» з коефіцієнтом 150%. Окремо до штрафу додали контрольну закупівлю: перед початком перевірки інспектори придбали футболку, і за їх висновком цю операцію не було проведено через ПРРО. При цьому податкова не заперечувала, що всі ці операції були проведені через ПРРО, а чеки створені і зафіксовані в системі.

Тобто підприємця оштрафували за невидачу чеків, які, за даними самої ДПС, були створені та фіскалізовані.

Через адвокатський запит ми отримали всі документи, на яких ґрунтувалися висновки перевірки, і побудували захист навколо простої тези: чек, який створено, фіскалізовано і видано покупцеві, не може вважатися невиданим лише через узагальнену назву товару. Ми звернулися до суду, а в позові окремо показали слабкі місця акта перевірки:

  • Перевірку призначено без підстави. Її призначили на підставі пп. 80.2.2 ПК України та внутрішньої доповідної записки. Записка з’явилась після опрацювання листа ДПС, що надійшов у зв’язку зі зверненням народного депутата про можливі порушення в сфері продажу одягу та взуття. Суд визнав, що підстави для перевірки не було:
    • Звернення було загальним. Воно не містило відомостей про можливі порушення саме цього ФОП.
    • Записка фіксувала лише «податкові ризики». Це відсутність або мала частка готівкових розрахунків, невелика кількість чеків за добу, отримання інформації від державних органів. Суд зазначив, що самі по собі ці обставини не свідчать про можливе порушення закону.
    • Критерії ризиків не підміняють підстав із Кодексу. Пп. 80.2.2 вимагає наявної чи отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення конкретним платником.
    • Доводити підставу має ДПС. Суд визнав, що відповідач не довів наявності фактичної підстави для призначення перевірки.
  • Жодної операції не досліджено індивідуально. Податкова не з’ясувала щодо кожного чека, чи отримував покупець розрахунковий документ, а масово зарахувала до порушень усі чеки зі словом «Товар».
  • Неправильно визначено «перше» порушення. Податкова навіть неправильно визначила, яке порушення є першим, а від цього залежить, до яких операцій застосовується 100%, а до яких 150%. У переліку операцій, складеному самою податковою, найпершим був чек від 1 квітня, але «першим порушенням» визначили чек від 2 квітня. У суді представник податкової цю помилку визнав.
  • Товар після контрольної закупівлі не повернули. Відповідно до пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПКУ товари, отримані посадовими особами під час контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику в непошкодженому вигляді. У відповіді на адвокатський запит податкова сама підтвердила, що товар не повертався, а інформації про звітування інспекторів щодо використаних на закупівлю коштів не надала.

Рішенням від 19 жовтня 2026 року у справі №120/10775/26 Вінницький окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов, скасував податкове повідомлення-рішення і стягнув на користь підприємця судовий збір.

Що сказав суд про «Товар» у чеку

Для всіх, хто опинився в схожій ситуації, найважливіша частина рішення – це оцінка суду щодо самої назви «Товар».

По-перше, суд проаналізував, за що саме настає відповідальність за п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР: проведення розрахункової операції на неповну суму, непроведення її через РРО або невидача розрахункового документа. Суд зазначив, що об’єктивна сторона цього правопорушення – це дії, спрямовані на приховування належного обліку розрахункової операції. Підприємець же нічого не приховував: усі операції пройшли через ПРРО на повну суму.

По-друге, суд погодився, що слово «Товар» не відповідає вимогам Положення №13 до назви товару. Але водночас наголосив, що податкова, кваліфікуючи цей недолік як невидачу розрахункового документа, не надала належної оцінки п. 3 розділу І Положення №13 щодо наслідків помилок і неточностей у назві товару.

По-третє, суд звернув увагу, що податкова не встановила, який саме товар був предметом кожної операції, і не зіставила дані чеків з обліком товарів підприємця. Висновок про невидачу чеків за всіма операціями ґрунтувався на однаковій оцінці слова «Товар» без дослідження обставин кожної операції. А оскільки розмір штрафу залежить від суми кожної операції та того, перше це порушення чи наступне, такий підхід є неприпустимим.

Зверніть увагу: цей аргумент працює в обидва боки. Суд дорікнув податковій, що та не зіставила чеки з обліком товарів. Але щоб такий аргумент спрацював на вашу користь, облік має бути. Накладні від постачальників, документи на надходження і продаж дозволяють показати, що за кожним чеком стоїть конкретна річ, навіть якщо в ньому написано лише «Товар». Які документи ФОП варто вести і скільки їх зберігати, ми розібрали в статті «Первинні документи ФОП: облік товарів, зберігання та штрафи».

По-четверте, суд нагадав позицію Верховного Суду: дані системи обліку даних РРО є податковою інформацією, яка не є належним доказом правопорушення і може бути лише підставою для подальшої перевірки обставин (постанова ВС від 16.05.2024 у справі №520/4564/23). Також суд послався на постанову ВС від 02.02.2023 у справі №500/6845/21, відповідно до якої відповідальність за п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР настає за невидачу документа, що відповідає вимогам до форми та змісту, але контролюючий орган має довести обставини порушення належними і допустимими доказами.

По-п’яте, суд підкреслив, що обов’язок доказування правомірності рішення в таких спорах покладається на податкову (ч. 2 ст. 77 КАС України). Тобто не підприємець має доводити, що видавав чеки, а податкова – що не видавав.

Простими словами: суд не сказав, що писати в чеку «Товар» – це правильно. Суд сказав, що недолік у назві товару не дорівнює автоматично невидачі чека, і податкова не може за цю підставу нараховувати 150% від усіх продажів, не довівши порушення по кожній операції.

Водночас варто тверезо оцінювати значення цього рішення. Воно ухвалене судом першої інстанції, і податкова має 30 днів на апеляційне оскарження (ст. 295 КАС України). Нам не відомо про сталу практику Верховного Суду саме щодо слова «Товар» у чеку, тож кожен такий спір залежатиме від конкретних обставин і якості доказів.

Помилка в назві чи невидача чека: де межа

На нашу думку, ключовим критерієм є те, чи спотворює недолік інформацію про розрахункову операцію. Саме цей критерій закладено в п. 3 розділу І Положення №13.

Якщо в чеку зазначено реальну суму, дату, час, фіскальний номер, спосіб оплати, а операція відображена в системі ДПС, то покупець отримав документ, який підтверджує факт розрахунку. Узагальнена назва товару в такому разі є неточністю, яка не змінює суті операції. Невидача розрахункового документа – це ситуація, коли покупець не отримав чек взагалі або отримав документ, з якого неможливо встановити сам факт і суму розрахунку.

Інша справа, якщо в чеку вказано зовсім інший товар, наприклад, продано пальто, а в чеку пробито «Шкарпетки», або сума в чеку не відповідає фактичній. Тут уже йдеться про спотворення інформації про операцію, і ризик визнання документа нерозрахунковим значно вищий.

Окремо зауважимо: навіть якщо назва «Товар» не стане підставою для штрафу за Законом №265/95-ВР, вона може створити інші проблеми. Наприклад, під час перевірки товарних залишків складно довести, який саме товар був проданий, а для продавців технічно складних товарів, ліків чи ювелірних виробів відсутність повної назви ускладнює і виконання гарантійних зобов’язань перед покупцем.

Тут багато підприємців заспокоюють себе тим, що товарний облік для ФОП нібито вже скасовано, а отже, і довести нічого не треба. Чи справді це так і що насправді вирішив суд у справі, на яку посилаються, ми пояснили в статті «Чи справді суд скасував товарний облік для ФОП: розбираємо рішення».

Та сама проблема виникає в бізнесу, який приймає оплату заздалегідь, а товар видає пізніше: інтернет-магазини, замовлення під виготовлення, доставка. Для податкової розрив між оплатою і чеком нерідко виглядає як невидача розрахункового документа. Насправді ж вона має довести, що покупець не отримав чек саме при отриманні товару. Як це довело резонансне рішення суду, читайте в статті «Відсутність чека в момент оплати: коли це НЕ є порушенням РРО».

Практичні поради для підприємців

Не покладайтеся на те, що суд вас захистить. Рішення суду – це позитивний сигнал, але воно ухвалене судом першої інстанції, а податкова може його оскаржити. Найкращий захист – щоб у вашому чеку не було приводу для штрафу.

Якщо ви ФОП-єдинник без ПДВ, налаштуйте в ПРРО хоча б спрощені назви за товарними групами: «Футболка», «Джинси», «Сумка», «Прикраси (біжутерія)». Це займає годину, але знімає ризик штрафу на сотні тисяч гривень.

Перевірте не лише налаштування товарного довідника, а й «швидкі кнопки» та вільну суму. Часто назви товарів у базі заповнені правильно, але продавці для швидкості пробивають продаж через кнопку «Товар» або «Вільна ціна», і в чеку знову з’являється узагальнена назва. Саме тому, щоб мінімізувати ризик отримати штраф:

  1. Перевірте, чи не продаєте ви товари з переліку винятків. Для технічно складних побутових товарів, ліків, медичних виробів, ювелірних виробів, підакцизних товарів потрібна повна назва, а не товарна група.
  2. Якщо ви платник ПДВ або юридична особа, права на спрощену назву у вас немає, і в чеку має бути назва, що однозначно ідентифікує товар у вашому обліку.
  3. Якщо штраф уже нараховано за «Товар» у чеках, перевірте, чи встановила податкова обставини кожної операції, чи правильно визначено перше порушення, чи на законних підставах призначено перевірку і чи повернули вам товар після контрольної закупівлі. Кожна з цих обставин може стати підставою для скасування штрафу.
  4. Отримайте матеріали перевірки. Наказ, доповідну записку, на підставі якої призначено перевірку, перелік операцій та розрахунок штрафу можна витребувати через адвокатський запит. Саме в цих документах найчастіше видно, чи була законна підстава для перевірки і чи правильно пораховано санкції.
  5. Не підписуйте акт без зауважень і подавайте заперечення. Чим раніше зафіксована ваша позиція, тим сильнішою вона буде в суді.
  6. Пам’ятайте про строки. Податкове повідомлення-рішення можна оскаржити в адміністративному порядку протягом 10 робочих днів з дня його отримання (п. 56.3 ст. 56 ПКУ) або в суді. Пропуск строку суттєво ускладнює захист.

Підготуватись до фактичної перевірки стало простіше – подивіться вебінар «Фактична перевірка та контрольна закупка» в запису в зручний для вас час!

Висновок

Слово «Товар» у фіскальному чеку не відповідає вимогам Положення №13 до назви товару, і краще цього уникати. Проте сам по собі такий недолік не перетворює фіскалізований чек на невиданий. Пункт 3 розділу І Положення №13 прямо передбачає, що неточності в назві товару, які не спотворюють інформацію про розрахункову операцію, не є підставою для визнання документа нерозрахунковим. А податкова, нараховуючи штраф за п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР, має довести порушення щодо кожної операції, а не обмежуватися вивантаженням чеків із бази СОД РРО.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/10775/26 підтверджує: навіть коли штраф обчислюється сотнями тисяч гривень, у платника є дієві аргументи для захисту.

Якщо ви отримали акт або податкове повідомлення-рішення через назву товару в чеку, юристи YANKIV проаналізують матеріали перевірки, підготують заперечення та представлять ваші інтереси в суді. Дізнайтесь більше про оскарження ППР! А якщо ви хочете уникнути такої ситуації, ми допоможемо перевірити, чи відповідають ваші чеки вимогам закону, ще до приходу податкової завдяки аудиту вашого ФОП.

Про автора
Михайло Ортинський
Михайло Ортинський
Верифіковано
Рецензовано Богдан Янків
Радник, податковий юрист

Юрист з 5-річним досвідом у податковому праві та адміністративних спорах. Аналізує практику ДПС і судові рішення, формує правові позиції та розробляє безпечні моделі структурування бізнесу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *