Штраф за несвоєчасну сплату податків: 5%, 10%, 25% чи 50%

Коли прострочення перетворюється на штраф

Підставою для санкції є порушення правил сплати вже узгоджених сум грошових зобов’язань. Саме за це контролюючий орган застосовує штрафи, передбачені статтею 124 ПКУ.

Тут є виняток, про який часто забувають: стаття 124 не поширюється на грошові зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені. Простими словами — якщо ви із запізненням сплатили сам штраф або раніше нараховану пеню, нового штрафу «зверху» на них не буде.

Паралельно працює стаття 129 ПКУ, яка дає контролюючому органу підставу нарахувати пеню. Це два різні платежі, і одне не замінює інше: платник, який прострочив надовго, у підсумку бачить три складові — податок, штраф і пеню.

Скільки саме: 5% чи 10%

Розмір базового штрафу залежить від однієї змінної — скільки днів минуло після останнього дня строку сплати. Межа проходить рівно по 30 календарних днях.

• Затримка до 30 календарних днів включно — штраф 5% погашеної суми податкового боргу.
• Затримка понад 30 календарних днів — штраф 10% погашеної суми податкового боргу.

Зверніть увагу на базу розрахунку: відсоток рахується від погашеної суми податкового боргу. Чим більший борг ви закриваєте із запізненням, тим відчутнішою в гривні буде санкція — навіть за кілька днів прострочення.

Окремо Кодекс виділяє акцизний податок. Порушення строку його сплати у випадку, передбаченому абзацом другим підпункту 222.1.2 ПКУ, тягне штраф 10% від суми такого акцизного податку (пункт 124.1-1). Градації «до 30 днів / після 30 днів» тут немає — ставка одна.

Є й ситуація, коли штрафу не буде. Якщо кошти з електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ зараховуються в оплату узгодженої суми з уточнюючого розрахунку до декларації на наступний операційний день — штрафи за пунктом 124.1 ПКУ не застосовуються.

Коли ставка зростає до 25% і 50%

Далі починається зона, яка лякає найбільше. Пункти 124.2 і 124.3 ПКУ передбачають кратно вищі санкції, але автоматично вони не спрацьовують.

• Умисне вчинення діянь за пунктами 124.1 та 124.1-1 ПКУ — штраф 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
• Ті самі умисні діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або такі, що призвели до прострочення сплати понад 90 календарних днів, — штраф 50% від тієї ж суми.

Бази розрахунку теж різні: базовий штраф рахується від погашеної суми боргу, підвищений — від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого зобов’язання. І зверніть увагу на другу підставу для 50%: вона спрацьовує не лише при повторності, а й коли прострочення перетнуло 90 календарних днів. Час сам собою здатен перевести порушення в найдорожчу категорію.

Що таке умисел і чому його має довести податкова

Ключове слово в обох цих пунктах — «умисно». Без нього підвищені ставки не працюють, і це головний запобіжник для бізнесу.

Кодекс встановлює вузьке визначення: діяння вважається умисним лише тоді, коли контролюючий орган доведе, що платник свідомо та цілеспрямовано створив умови, єдиною метою яких було невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства. Формулювання «єдиною метою» задає дуже високий поріг доказування.

Що це означає на практиці? Сам по собі факт несвоєчасної сплати податків ще не свідчить про умисел. Касовий розрив, заблокований рахунок чи помилка бухгалтера з цілеспрямованим ухиленням нічого спільного не мають. Обов’язок довести умисел лежить на контролюючому органі, а не на платникові, який мав би виправдовуватись.

Заперечення і документи як інструмент захисту

Якщо штраф виникає за результатами перевірки, у платника є процедурне вікно для захисту. Податкове повідомлення-рішення приймає керівник контролюючого органу (заступник або уповноважена особа) протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта перевірки платнику чи його представнику. Порядок визначено пунктом 86.8 та статтею 58 ПКУ, а надсилають рішення за правилами статті 42 ПКУ.

Саме в цьому проміжку працюють заперечення. Разом із ними подають додаткові документи та пояснення — зокрема ті, що підтверджують:

• відсутність вини платника;
• наявність пом’якшуючих обставин;
• наявність обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Коли заперечення й документи подано в порядку статті 86 ПКУ, рішення приймається у строки, визначені пунктом 86.7 ПКУ. Тобто пояснення справжньої причини прострочення мають вагу вже на стадії оформлення результатів перевірки — і саме там найдешевше зупинити спробу кваліфікувати затримку як умисну. Ці правила роз’яснює і ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Відео на тему: ‼️ Посилення фімоніторингу ФОП! +16 нових ознак ризику!

Пеня: окремий рахунок, що росте щодня

Штраф — разова величина, зафіксована на момент погашення боргу. Пеня влаштована інакше: вона накопичується, поки борг живий.

Якщо податкове зобов’язання платник задекларував самостійно, пеня стартує не одразу після граничного строку сплати, а з 91-го календарного дня після його закінчення. Ця тримісячна пауза пояснює, чому невелике прострочення часто обмежується лише штрафом.

Далі рахунок іде щодня: пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення боргу, виходячи зі 100% річної облікової ставки НБУ, що діє на відповідний день. Ставка не фіксується на дату виникнення боргу — вона плаваюча.

Що ще, крім штрафу і пені

Фінансова відповідальність за статтями 124 і 129 ПКУ — не єдиний можливий наслідок. Залежно від того, хто платник, картина може як доповнюватись, так і зникати повністю.

Адміністративна відповідальність посадових осіб

За неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів передбачена адміністративна відповідальність за статтею 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Штраф за статтею 124 ПКУ лягає на підприємство, а адміністративна відповідальність — персонально на посадову особу.

Коли фізособа звільняється від відповідальності

Зворотна ситуація стосується податків на майно. Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені нормами ПКУ, така особа звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності за несвоєчасну сплату.

Логіка проста: не можна вимагати вчасної сплати від людини, яку вчасно не повідомили про суму. Тому перше питання при вимозі щодо «старого» податку на нерухомість чи землю — не «скільки я винен», а «чи надсилали мені податкове повідомлення-рішення і коли».

Чому нарахувати штраф самому собі не вийде

Помітивши прострочення, дехто діє на випередження: самостійно рахує 5% або 10% і платить їх разом із податком. Так робити не потрібно.

Нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплати здійснюють контролюючі органи — у порядку та розмірах, передбачених ПКУ. Самостійне нарахування та сплата таких санкцій платником Кодексом не передбачені. Пеню так само нараховує контролюючий орган на підставі статті 129 ПКУ.

Правильна послідовність інша: погасити основний борг якнайшвидше, а далі працювати з тим рішенням, яке ухвалить податкова.

Головне про штрафи за прострочення сплати податків

Повернімося до уявлення, з якого ми починали. «Прострочив — доплатив 5%» — лише перша сходинка з чотирьох, і стосується вона запізнення до 30 календарних днів. Далі 10% за прострочення понад місяць, 25% за умисне порушення і 50% за умисне повторне протягом 1095 днів або таке, що затягнулося більш ніж на 90 днів. Паралельно, якщо зобов’язання ви задекларували самостійно, з 91-го дня стартує пеня за ставкою НБУ.

Але у шкали є й інший бік: перехід на 25% і 50% обґрунтовує контролюючий орган, а не ви. Затримка платежу сама собою не є умислом, і документи, які пояснюють її справжню причину, варто подавати одразу разом із запереченнями на акт перевірки.

Прострочення рідко буває результатом злого наміру — частіше це касовий розрив, помилка в реквізитах або втрачене повідомлення. Складність у тому, що доводити це потрібно у стислі строки й у правильній процедурній формі.

Якщо ви вже отримали акт перевірки або податкове повідомлення-рішення, не чекайте, поки спливе строк на заперечення. Ми беремо на себе оскарження результатів податкової перевірки — від заперечень до формування доказів відсутності вини та пом’якшуючих обставин. А щоб питання строків більше не виникало, є сенс передати податкове обслуговування бізнесу на аутсорсинг.