Штраф за ненадання документів податковій: чому чека з пошти замало, щоб оштрафувати за статтею 121 ПКУ

Що таке штраф за статтею 121 ПКУ простими словами

Перш ніж говорити про суд, варто зрозуміти, за що взагалі накладають цей штраф. Це допоможе побачити, чому доказ вручення запиту тут має вирішальне значення.

Пункт 121.1 статті 121 Податкового кодексу передбачає штраф у розмірі 1020 гривень за два види порушень.

Перше — платник не забезпечив зберігання первинних документів, облікових регістрів і звітності протягом строків, встановлених статтею 44 кодексу.

Друге — платник не надав контролюючому органу оригінали документів або їх копії під час податкового контролю.

Простими словами: вас можуть оштрафувати або за те, що документів у вас немає, або за те, що вони є, але ви їх не показали, коли податкова законно попросила. У справі, про яку йдеться, податкова обрала другий варіант: мовляв, запит надіслали, а відповіді не дочекалися.

Справа № 280/2818/25: вейп-шоп, сім штрафів і один поштовий чек

Історія почалася з фактичної перевірки торгової точки в Запорізькій області, де підприємиця продавала рідини для електронних сигарет, нікотинові паучі та супутні компоненти.

Штраф за ненадання документів був лише одним із семи, але саме він став прикладом того, як податкова програє на процедурі.

Що перевіряли і які штрафи виписали

ГУ ДПС у Запорізькій області провело фактичну перевірку за період з 1 жовтня 2024 року по 17 січня 2025 року. За її результатами 20 січня 2025 року склали акт, а 21 лютого 2025 року винесли сім податкових повідомлень-рішень на загальну суму понад 755 тисяч гривень.

Більшість претензій стосувалася підакцизних товарів: торгівля рідинами для електронних сигарет і тютюновими виробами без ліцензій, продаж товару без акцизних марок, реалізація компонентів, які податкова вважала забороненою сировиною, а також розрахунок без застосування ПРРО. Окремо стояло ППР № 00025870901 на 1020 грн за ненадання документів під час податкового контролю.

Як доказ того, що запит на документи взагалі існував і був надісланий, податкова долучила до справи один документ — фіскальний чек поштового відділення. Ані опису вкладення, ані повідомлення про вручення в матеріалах не було. Підприємиця, зі свого боку, заперечувала отримання будь-яких запитів від податкової.

Три інстанції, три різні результати

Запорізький окружний адміністративний суд 29 липня 2025 року в позові відмовив повністю: він погодився з податковою по суті порушень.

Третій апеляційний адміністративний суд 24 грудня 2025 року, навпаки, скасував усі сім ППР. Серед іншого апеляція вказала, що сама лише наявність фіскального чека про поштове відправлення не є беззаперечним підтвердженням отримання документа адресатом.

Податкова подала касаційну скаргу, і Верховний Суд 9 липня 2026 року задовольнив її частково. Шість ППР, пов’язаних із підакцизними товарами, суд повернув на новий розгляд до апеляції, а от у частині штрафу за ненадання документів залишив постанову апеляційного суду без змін. Отже, скасування штрафу за статтею 121 ПКУ стало остаточним.

Чому Верховний Суд визнав поштовий чек недостатнім доказом

Ключова частина постанови стосується не самого штрафу, а того, що податкова має довести, перш ніж його застосувати. Суд сформулював чітке правило, яке підприємці можуть використовувати у власних спорах.

Відповідальність за ненадання документів настає лише тоді, коли встановлено факт ігнорування платником законно пред’явленої вимоги контролюючого органу.

Цьому кореспондує обов’язок податкової довести не лише факт складання запиту, а й його належне надіслання та вручення адресату або факт відмови від отримання у спосіб, визначений законодавством. Фіскальний чек, на думку суду, з цим завданням не справляється з трьох причин:

• Невідомо, що було в конверті. Чек не дає змоги ідентифікувати зміст поштового вкладення. Без опису вкладення неможливо довести, що податкова надіслала саме запит про надання документів, а не будь-який інший папір.
• Немає факту вручення. Чек підтверджує лише відправлення кореспонденції, а не її отримання платником. Відомостей про фактичне одержання листа підприємицею він не містить.
• Висновок побудований на припущеннях. За відсутності належних і допустимих доказів вручення запиту всі висновки податкової про склад правопорушення суд визнав безпідставними.

Кожної з цих причин окремо вже достатньо, щоб поставити штраф під сумнів, а разом вони роблять позицію податкової беззахисною. Верховний Суд прямо вказав, що за таких обставин ППР підлягає визнанню протиправним і скасуванню в судовому порядку.

Що саме має бути в матеріалах справи

Практичний висновок із постанови такий: у спорі про штраф за статтею 121 ПКУ податкова повинна показати суду повний ланцюжок. Спочатку — сам запит із його змістом.

Потім — доказ, що саме цей запит потрапив у конверт, тобто опис вкладення. І нарешті — повідомлення про вручення листа платнику з його підписом або документ про відмову від отримання чи неможливість вручення.

Якщо будь-якої ланки бракує, факт «свідомого ігнорування» запиту не доведений. А без нього немає й підстави для штрафу, адже карають не за те, що лист не дійшов, а за те, що платник знав про вимогу і не виконав її.

Відео на тему: 🧑🏻‍⚖️ Як скасувати штраф після фактичної перевірки податкової?

Важливе застереження: суд не став на бік платника в усьому

Було б неправильно подавати цю постанову як повну перемогу підприємиці. Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу податкової частково, і причини цього корисно знати, щоб не переоцінити свої шанси у схожій справі.

Щодо шести «підакцизних» ППР суд дорікнув апеляції надмірно формальним підходом: вона зосередилася на недоліках фіксації порушень, але не дослідила суть.

У базі ДПС були чеки з назвами на кшталт «Нікотинові Паучі» та ароматизатор із зазначенням вмісту нікотину 50 мг, і ці дані потребували критичного зіставлення з поясненнями підприємиці про «харчове призначення» товарів. Більше того, якщо платник сам запрограмував у ПРРО такі назви, а потім заперечує їх, тягар доведення переходить на нього.

Контраст показовий. Там, де факти зафіксовані у власних документах платника, суд вимагає пояснень від платника. Там, де податкова спирається лише на поштовий чек без доказів вручення, суд вимагає доказів від податкової.

Що робити, якщо вам виписали штраф 1020 грн за ненадання документів

Позиція Верховного Суду дає зрозумілий інструмент захисту. Головне — правильно ним скористатися, а для цього спершу треба зрозуміти, на чому саме тримається штраф у вашому випадку.

1. З’ясуйте, чи отримували ви запит насправді. Якщо лист до вас не доходив, чітко і послідовно заявляйте про це на кожній стадії спору: у справі № 280/2818/25 заперечення підприємиці щодо отримання запитів суд врахував окремо.
2. Перевірте, які докази надіслання та вручення має податкова. Сам по собі чек з пошти, без опису вкладення і повідомлення про вручення з підписом, доказом вручення не є.
3. Оцініть, чи не повторює ваша ситуація ту, яку розглянув Верховний Суд. Якщо ланцюжок «запит — опис вкладення — вручення» розірваний, штраф за ненадання документів має реальні перспективи скасування.
4. Пам’ятайте про інші епізоди перевірки. Скасування штрафу за статтею 121 ПКУ не впливає на решту ППР — по кожному з них податкова і платник доводять своє окремо.

Ці кроки не замінюють роботи з конкретними матеріалами перевірки, але задають правильний вектор. У таких спорах результат визначає не емоційна оцінка дій податкової, а наявність або відсутність документів, які підтверджують кожну ланку.

Висновок: штраф за ненадання документів вимагає доказів вручення, а не чека

Постанова Верховного Суду від 9 липня 2026 року у справі № 280/2818/25 закріпила просте правило.

Штраф за ненадання документів податковій за статтею 121 ПКУ можливий лише тоді, коли платник знав про законну вимогу і не виконав її. Знання потрібно довести, а фіскальний чек з відділення пошти цього не робить: він не показує ані змісту конверта, ані факту отримання.

Якщо податкова не має задокументованих доказів фактичного вручення вам запиту, законного права накладати штраф за статтею 121 ПКУ вона не має.

Водночас та сама постанова нагадує: процедурна помилка контролюючого органу закриває один епізод, а не всю перевірку, і по суті інших претензій доводити свою позицію все одно доведеться.

Штраф у 1020 гривень здається невеликим, але за ним часто стоїть той самий дефект доказування, який ставить під сумнів і інші рішення за результатами перевірки.

Якщо податкова посилається на запит, якого ви не бачили, надішліть нам акт і ППР: ми оцінимо, чи є в матеріалах опис вкладення й повідомлення про вручення, і візьмемо на себе оскарження результатів податкової перевірки в суді. 

Якщо ж питання поки одне і конкретне, скористайтеся експрес-консультацією податкового адвоката, щоб зрозуміти, чи варто починати спір.