Податки з OnlyFans: чому Верховний Суд скасовує мільйонні донарахування

Звідки ДПС дізнається про доходи з OnlyFans

Виплати авторам контенту на OnlyFans здійснює британська компанія Fenix International Ltd. Саме тому інформація про доходи українських користувачів платформи опинилася в розпорядженні податкового органу Сполученого Королівства, а звідти — потрапила до ДПС України в межах міжнародного обміну податковою інформацією.

Правову основу для такого обміну створюють Конвенція між урядами України та Сполученого Королівства про усунення подвійного оподаткування 1993 року та Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, яка діє для України з 1 липня 2009 року.

Процедурні деталі визначає Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затверджений наказом Мінфіну від 16.04.2022 №118.

У жовтні 2024 року ДПС України листом розіслала отримані від британського компетентного органу відомості головним управлінням в областях. Далі схема була типовою: обов’язковий письмовий запит платнику, за відсутності відповіді — документальна позапланова невиїзна перевірка, акт, і зрештою податкові повідомлення-рішення з донарахуванням ПДФО, військового збору та штрафів.

Перша справа: постанова від 17 червня 2026 року

У справі №240/22077/25 ГУ ДПС у Житомирській області донарахувало платниці податкові зобов’язання за 2020–2022 роки, встановивши незадекларований дохід від Fenix International Ltd на загальну суму 2 266 424,04 грн. Разом із ПДФО (407 956,33 грн), військовим збором (33 996,36 грн) та штрафами претензії склали суттєву суму, а суди першої та апеляційної інстанцій повністю стали на бік податкової.

Верховний Суд подивився на ситуацію інакше. Він підтвердив: інформація від органів влади інших держав — це передбачене законом джерело податкової інформації (пп. 72.1.4 ПКУ), і використовувати її під час податкового контролю можна. Але між «інформація існує» та «дохід доведено» — велика відстань, яку податкова має пройти доказами.

Що саме не з’ясували суди

Верховний Суд звернув увагу, що британські відомості містили лише дані про платформу, компанію, кількість транзакцій та грошовий показник у доларах США. Суди не встановили, що насправді відображає ця сума — фактично отриманий дохід чи інший узагальнений показник діяльності облікового запису.

Не з’ясували вони й момент отримання доходу, хоча п. 164.4 ПКУ вимагає перераховувати валютні доходи у гривню за курсом НБУ саме на момент їх нарахування або отримання. Скаржниця небезпідставно вказувала, що податкова застосувала курс на 31 грудня кожного року, а не на дати фактичних виплат.

Окрема проблема — ідентифікація особи. У міжнародній інформації не було РНОКПП, а у графах «Account Tax Identification Number» та «IBAN» стояли позначки «Data not held».

Верховний Суд зазначив: відсутність податкового номера сама по собі не робить інформацію недопустимою — ім’я, дата народження, email, username чи внутрішній ідентифікатор акаунта теж можуть мати доказове значення.

Але для їх оцінки суд має дослідити, як працює платформа, як створюються облікові записи, як верифікуються користувачі та що означають конкретні ідентифікатори. Цього зроблено не було, тож справа поїхала на новий розгляд до першої інстанції.

Друга справа: постанова від 25 червня 2026 року

Не минуло й десяти днів, як Верховний Суд ухвалив наступне рішення — у справі №560/9531/25 проти ГУ ДПС у Хмельницькій області. Масштаб тут більший: податкова вважала, що платниця отримала у 2022 році іноземний дохід у сумі 5 087 398,98 грн, і донарахувала 915 731,82 грн ПДФО, 76 310,99 грн військового збору, штрафи — загалом понад 1,15 млн грн.

Сценарій повторився майже дослівно. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали лист ДПС України з британськими відомостями належною податковою інформацією і відмовили в позові. Платниця ж наполягала: у матеріалах справи немає жодного доказу ані самої діяльності зі створення контенту, ані руху коштів за банківськими рахунками, який дозволив би встановити факт і момент набуття права власності на дохід.

Верховний Суд прямо послався на свою постанову від 17 червня та повторив ключову формулу: наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання оподатковуваного доходу без з’ясування інших обставин, що входять до предмета доказування. Рішення обох інстанцій скасовано, справа — на новий розгляд.

Відео на тему: ‼️ Посилення фімоніторингу ФОП! +16 нових ознак ризику!

Що тепер має доводити податкова

З двох постанов складається чіткий стандарт доказування. Перш ніж донараховувати податки з OnlyFans на підставі даних міжнародного обміну, контролюючий орган має підтвердити кожну ланку ланцюжка.

• Належність інформації: відомості стосуються саме цього платника податків, а не однофамільця чи іншої особи зі схожими даними.
• Характер суми: зазначений показник відображає фактично отриманий дохід, а не інший параметр діяльності акаунта на платформі.
• Момент отримання: коли саме дохід було отримано — від цього залежить і курс перерахунку валюти, і період декларування.
• Доказова база: усі ці обставини підтверджуються належними та допустимими доказами, а не припущеннями.

Тягар доведення тут лежить на податковій: за ст. 77 КАС України саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність свого рішення.

Суд, своєю чергою, не може обмежитися прочитанням листа від іноземного органу — він має дослідити особливості роботи цифрової платформи, порядок створення акаунтів, вимоги до підтвердження особи користувача, механізми верифікації даних і значення ідентифікаторів, які використовує сервіс.

Лише після цього можна робити висновок, чи стосується інформація конкретної фізичної особи і чи підтверджує вона отримання саме оподатковуваного доходу.

Що це означає для авторів контенту

Було б помилкою прочитати ці постанови як дозвіл не платити податки з OnlyFans. Обов’язок нікуди не зник: фізична особа-резидент, яка отримує іноземні доходи, має включити їх до загального річного оподатковуваного доходу, подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО за ставкою п. 167.1 ПКУ і військовий збір (пп. 168.2.1, 170.11.1 ПКУ).

Верховний Суд цього не заперечив — навпаки, підтвердив, що обов’язок виникає за умови фактичного отримання доходу.

Змінилося інше: правила гри під час спору. Якщо донарахування ґрунтується виключно на листі з-за кордону, без банківських виписок, без доказів руху коштів і без дослідження механізмів роботи платформи — у платника з’являються реальні шанси на успішне оскарження. Здається, що міжнародна інформація — беззаперечний доказ. На практиці — це лише відправна точка, яку податкова зобов’язана підкріпити.

Важливий нюанс і щодо процедури: у першій справі Верховний Суд визнав передчасними висновки судів про належне повідомлення платниці — наказ і повідомлення про перевірку надсилалися на адресу, яку скаржниця не вважала своєю податковою адресою. Дотримання порядку призначення перевірки — окрема лінія захисту, яку варто перевіряти в кожній справі.

Висновок: як діяти, якщо ДПС уже надіслала запит

Обидві справи направлені на новий розгляд, тож фінальної крапки в них ще немає — але позиція касаційної інстанції вже сформована і послідовна. Якщо ви отримуєте доходи від контенту на закордонних платформах, найбезпечніша стратегія — декларувати їх вчасно: судова практика захищає від недоведених донарахувань, а не від оподаткування як такого.

Якщо ж запит або наказ про перевірку вже у вас на руках — не ігноруйте його, але й не поспішайте погоджуватися з висновками акта. Перевірте, чи дотримано процедуру призначення перевірки, чи належно вас повідомили, і головне — чим саме податкова підтверджує суму, період та належність доходу саме вам.

Як показують постанови від 17 та 25 червня 2026 року, самого листа від іноземного податкового органу для донарахування недостатньо.

Потрібна допомога з декларуванням іноземних доходів або оскарженням донарахувань? Запишіться на консультацію — проаналізуємо вашу ситуацію, оцінимо ризики та вибудуємо стратегію захисту ще до того, як спір дійде до суду.