Фактична перевірка ДПС: як скарга конкурента чи покупця може її запустити

Що таке фактична перевірка і чому вона особлива

Фактична перевірка — це перевірка, яку податкова проводить безпосередньо в магазині, кафе чи іншому місці, де ви реально працюєте (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Її предмет — дотримання правил готівкових і безготівкових розрахунків, застосування РРО та ПРРО, ведення обліку, наявність ліцензій і оформлення працівників.

Головна її особливість — вона проводиться без попередження (п.80.1 ст.80 ПК). Інспектор не повідомляє про візит заздалегідь. Через це бізнес часто дізнається про перевірку вже тоді, коли вона почалася.

Звідки податкова бере підставу для перевірки

Просто так прийти з фактичною перевіркою податкова не може. Потрібен наказ керівника контролюючого органу і хоча б одна підстава з переліку в п.80.2 ст.80 ПК.

У цій справі ключовою стала підстава за пп.80.2.2: податкова отримала інформацію, яка свідчила про можливі порушення щодо розрахункових операцій, ведення обліку та наявності документів на товар. Як другу підставу згадували пп.80.2.7 (праця найманих осіб без оформлення трудових відносин).

Закон не вимагає, щоб у момент призначення перевірки порушення вже було доведене. Достатньо самої інформації про його ймовірність.

Реальний кейс: контрольна закупка Roborock проти мережі магазинів

Усе почалося не з податкового інспектора. Представниця компанії Beijing Roborock Technology — власника торгової марки Roborock — Аліна Коваленко звернулася до ДПС зі скаргою (вх. №3455/6 від 05.02.2024). Вона повідомила, що інтернет-магазин і мережа магазинів «Ябко» продають продукцію Roborock, яка з великою ймовірністю ввезена в Україну поза митним контролем.

Щоб підтвердити свої слова, вона зробила контрольну покупку — придбала робот-пилосос Roborock Q5 Pro Black у магазині мережі. Замість фіскального чека їй видали документ №165773 від 16.01.2024, який чеком не був: у ньому навіть не зазначався суб’єкт господарювання.

ДПС оформила цю інформацію листом від 12.02.2024 №3638/7/99-00-07-04-03-07, і саме він став підставою для фактичної перевірки конкретного магазину мережі.

Що знайшли під час самої перевірки

Цікаво, що перевірка виявила порушення, які прямо з пилососами Roborock не пов’язані. На підставі наказу від 17.07.2024 №2195-п податкова прийшла в магазин і зафіксувала розрахункову операцію на 899 грн без застосування ПРРО, видачу нефіскального чека (а вже після оголошення про початок перевірки ту саму операцію провели через ПРРО), а також продаж товарів, не облікованих за встановленою формою, на суму 639 069 грн.

За результатами склали акт фактичної перевірки від 26.07.2024. Підсумок — три податкові повідомлення-рішення: на 1 020 грн, на 899 грн і найбільше — на 639 069 грн за порушення обліку товарних запасів. Саме останнє підприємець і оскаржив у суді.

Як одна покупка перетворюється на фактичну перевірку

Логіка, яку показує ця справа, проста й саме тому небезпечна для бізнесу. Ланцюжок від покупки до перевірки виглядає так:

1. особа купує товар у магазині;
2. не отримує належного фіскального чека;
3. фіксує обставини покупки (документ, фото, деталі);
4. подає звернення до ДПС;
5. податкова використовує цю інформацію як підставу для фактичної перевірки.

Жоден із цих кроків не потребує участі податкового інспектора на старті. Тригером стає дія звичайної людини, а наслідком — візит контролюючого органу.

Хто може стати «таємним покупцем»

Помилка — думати, що контрольну закупку робить лише податкова. Ініціатором перевірки фактично може стати будь-хто, хто зафіксував можливе порушення:

• звичайний покупець, незадоволений відсутністю чека;
• конкурент, зацікавлений у проблемах вашого бізнесу;
• представник виробника чи офіційного дистриб’ютора, як у цій справі;
• будь-яка інша особа, яка задокументувала ймовірне порушення.

Ризик фактичної перевірки більше не прив’язаний лише до планових заходів податкової. Одна скарга про нефіскальний чек чи сумнівне походження товару здатна запустити перевірку без жодного попередження.

Відео на тему: Перехід на нові КВЕД. Що робити ФОП та ТОВ?

Що сказав Верховний Суд про підстави перевірки

Підприємець наполягав, що перевірка незаконна: податкова не пояснила, на підставі яких саме заходів і документів встановила ознаки порушення. Суд із цим не погодився.

Верховний Суд підтвердив правило, яке вже сформулював раніше (постанова від 26.03.2024 у справі №420/9909/23): у наказі про перевірку податкова не зобов’язана детально розкривати зміст отриманої інформації чи наводити докази порушення. Якщо відповідний підпункт п.80.2 ст.80 ПК сам по собі описує підставу, посилання на нього вже вважається достатнім.

Простими словами — для старту перевірки досить наявності інформації про можливе порушення. Доводити саме порушення податкова буде під час перевірки, а не до неї. Тому з боку процедури призначення перевірки суд порушень не побачив.

Чим насправді закінчилася справа

Тут — важливий момент, який легко губиться за гучним заголовком. Хоча суд визнав призначення перевірки законним, остаточно спір програв не підприємець. Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд.

Причина — суди не дослідили ключове питання: чи надав підприємець форму обліку товарних запасів і коли саме він це зробив. Це принципово, бо штраф за статтею 20 Закону про РРО застосовують за реалізацію необлікованих товарів або за ненадання документів обліку на початок перевірки.

А підприємець стверджував, що надсилав договір комісії, акт приймання-передачі та форму обліку, і підтверджував це описом вкладення й накладною Укрпошти. Суди ці аргументи не оцінили — як і специфіку комісійної торгівлі.

Висновок звідси подвійний: законність призначення перевірки та обґрунтованість штрафу — це різні питання, і виграш в одному не означає програш в іншому.

Які висновки бізнесу варто зробити

Ця справа — не лише про конкретний магазин. Вона показує, на чому реально «горить» роздрібний бізнес під час фактичної перевірки. Кілька орієнтирів прямо з матеріалів справи:

• видавайте належний фіскальний чек через РРО чи ПРРО при кожній операції — саме нефіскальний чек став першим тригером;
• ведіть облік товарних запасів за формою, затвердженою наказом Мінфіну №496, і вносьте дані до початку реалізації товару;
• тримайте первинні документи на товар у місці продажу та будьте готові надати їх на початок перевірки, а не після (п.85.2 ст.85 ПК);
• якщо працюєте за договором комісії, переконайтеся, що облік відображає цю специфіку.

Жоден із цих кроків не гарантує, що скарги не буде. Але саме вони визначають, чи перетвориться перевірка на багатотисячний штраф, чи завершиться без наслідків.

Висновок

Фактична перевірка давно перестала бути виключно інструментом самої податкової. Сьогодні її здатна запустити одна скарга — від покупця, конкурента чи власника бренду, який зробив контрольну закупку й не отримав фіскального чека.

Закон дозволяє починати перевірку вже за наявності інформації про можливе порушення, без попередження і без обов’язку наперед доводити провину.

Водночас справа №560/3779/25 нагадує й про інше: навіть законно призначена перевірка не означає автоматичного штрафу. Якщо облік у порядку, а документи надані вчасно, шансів захиститися значно більше. Головне — підготуватися до перевірки до того, як вона прийде.

Отримали наказ про фактичну перевірку або скаргу від конкурента до ДПС? Не залишайтеся з цим сам на сам. Команда YANKIV допоможе оцінити законність перевірки, підготувати документи й вибудувати захист — від першого візиту інспектора до суду. Залиште заявку на консультацію →