Договір співпраці між ФОП: що каже Верховний Суд у справі на 240 тисяч гривень

Обставини справи: фактична перевірка в точці видачі інтернет-магазину

ГУ ДПС у Києві проводило фактичну перевірку в точці видачі інтернет-магазину. Податківці застали там людину, яка проводила розрахунки й видавала товар покупцям. Ця людина пояснила: працює консультантом п’ять днів на тиждень, підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку і проходила інструктаж з охорони праці.

ФОП, власниця точки, наполягала на іншому: консультант — теж зареєстрований підприємець, і між ними діє договір про співпрацю, за яким сторони нібито об’єднали зусилля для організації роботи торгової точки. Але Держпраці, отримавши матеріали від податкової, розцінила це як приховані трудові відносини й наклала штраф у розмірі 240 000 грн за допуск особи до роботи без оформлення трудового договору.

Як справа пройшла через інстанції

Суд першої інстанції скасував штраф, вказавши, що рішення Держпраці було немотивованим і не враховувало ні пояснень підприємця, ні наявності договору про співпрацю.

Апеляційний суд пішов ще далі й дійшов висновку, що акт фактичної перевірки податкового органу взагалі не є допустимим доказом для рішень Держпраці — на думку апеляції, Держпраці обмежена в можливості штрафувати на підставі перевірок, проведених іншим контролюючим органом, якщо це прямо не врегульовано підзаконними актами.

Верховний Суд не погодився з обома цими підходами і направив справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Позиція ВС: акт податкової перевірки — належний доказ для Держпраці

Ключовий процесуальний висновок Верховного Суду стосується самих повноважень контролюючих органів. Відповідно до частини другої статті 259 КЗпП, податкові органи мають повноваження здійснювати контроль за дотриманням законодавства про працю — незалежно від форми власності суб’єкта господарювання. А отже, акт фактичної перевірки податкового органу є належним і допустимим доказом у справах про порушення трудового законодавства.

При цьому відсутність окремого підзаконного акта, який детально регламентував би саме процедуру накладення штрафу на підставі такого акта перевірки, не скасовує повноважень, прямо передбачених законом. Верховний Суд окремо підкреслив принцип пріоритету закону над підзаконними актами (стаття 7 КАС): у разі суперечності застосовуються саме норми закону, оскільки мають вищу юридичну силу — а стаття 265 КЗпП прямо передбачає право на накладення штрафів за порушення трудового законодавства.

Головне для бізнесу: наявність договору не виключає прихованих трудових відносин

Це найважливіший висновок постанови саме для підприємців, які працюють через договори співпраці з іншими ФОП. Верховний Суд прямо зазначив: сама наявність договору про співпрацю між ФОП не виключає можливості встановлення фактичних трудових відносин. Для оцінки правової природи таких відносин значення мають реальні обставини — наявність графіка роботи, підпорядкування внутрішньому розпорядку, характер функцій, які фактично виконувала людина.

Що зруйнувало аргументацію на користь договору

У матеріалах справи зафіксовано кілька деталей, які й зруйнували аргументацію про реальну співпрацю. Договори суборенди та комісії були укладені виключно ФОП-власником точки — другий ФОП участі в них не брав узагалі. Консультант працювала за визначеним графіком і фактично виконувала функції продавця. А сам договір про співпрацю не визначав жодних самостійних ролей сторін, окрім того, що другий ФОП просто здійснював розрахунки від імені першого.

Тобто на папері була співпраця, а по факту одна людина працювала продавцем на іншу — оренда, товар, ресурси й фактичне управління точкою залишались повністю зосереджені в руках однієї сторони.

Суд наголосив на необхідності комплексної оцінки доказів: значення мають обставини участі кожного ФОП у договорах оренди, суборенди, закупівлі товарів і фактичної організації господарської діяльності — а не лише формулювання самого договору співпраці.

Чи можливий договір співпраці між ФОП за законом взагалі

Так, можливий. У Цивільному кодексі існує договір про спільну діяльність (стаття 1130), і закон прямо не забороняє його для підприємців — навіть єдинники можуть об’єднувати зусилля за такою моделлю. За роз’ясненнями податкової у базі ЗІР, коли у спільній діяльності беруть участь лише ФОП-єдинники, окремого обліку спільної діяльності не виникає, додатково повідомляти податкову не потрібно — кожен підприємець просто включає свою частку доходу у власну звітність і сплачує з неї єдиний податок.

Але принципова різниця, яку варто закарбувати: спільна діяльність — це коли двоє реально самостійних підприємців об’єднують ресурси заради спільної мети, а не коли один просто виконує роль продавця під вивіскою ФОП, щоб роботодавець уникнув податків із зарплати.

Договір співпраці і дроблення бізнесу: друга сторона тієї ж монети

Договір співпраці може бути законним інструментом — наприклад, коли кілька ФОП спільно облаштовують одне приміщення, і кожен веде свій напрям діяльності. Але головна умова незмінна: кожен учасник повинен мати самостійні ресурси для роботи та окремо виділений напрям діяльності.

Перевірити себе можна за простим списком: у кожного ФОП має бути власний товар і власна закупівля, власні договори оренди чи суборенди, власні працівники, власний рахунок, і головне — власна реальна роль і власний підприємницький ризик. Якщо все замкнено на одну людину — оренда, товар, гроші, рішення — це вже не співпраця, а або приховані трудові відносини, або дроблення бізнесу.

Статті про дроблення бізнесу, які варто прочитати:

• Податкова підозрює кожного третього ФОП у дробленні бізнесу в 2026: що це означає
• Хто такі дропи: як не стати “грошовим мулом” у незаконній фінансовій схемі
• Перевірка на дроблення ФОП та бізнесу: як проходить і за якими критеріями
• Штучне дроблення бізнесу через ФОПи: що перевіряє податкова у 2026
• Чому банк заблокував рахунок ФОП: 11 ознак ризикового підприємця за листом НБУ

Податкова звертає увагу на низку типових “червоних прапорців”: одна й та сама адреса у формі 20-ОПП з однаковою назвою бізнесу, вхід у банк і в податковий кабінет з однієї IP-адреси, спільні працівники, які фактично працюють одразу в кількох ФОП, і одна людина, яка розпоряджається грошима всіх учасників. Якщо складається така картина, жоден договір співпраці не врятує — суд дивиться на суть відносин, а не на назву документа.

Які наслідки роботи за договором співпраці між ФОП

Якщо співпрацю визнають прихованими трудовими відносинами — це штраф за неоформленого працівника, у розглянутій справі він склав 240 000 грн. Якщо ж ситуацію кваліфікують як дроблення бізнесу — податкова консолідує доходи всіх ФОП разом, визначає бенефіціара, який фактично отримав дохід, і нараховує на весь оборот 23% податку (18% ПДФО плюс 5% військового збору) — без урахування будь-яких витрат чи збитків бізнесу.

Як зробити договір співпраці так, щоб він вистояв

Кожен ФОП повинен бути реально самостійним: мати власні ресурси, реальну роль у спільній справі, свій внесок і окремий облік своєї частки доходу. Сам договір повинен чітко описувати, хто що робить, хто що вносить і хто за що відповідає та платить. Лише за такої умови це справжня спільна діяльність, а не декорація.

Категорично варто уникати оформлення продавця “на зарплату” під виглядом ФОП, встановлення йому графіка роботи, підпорядкування й обов’язкових інструктажів — це прямі ознаки найму. Так само варто уникати замикання всіх договорів оренди, товару й грошових потоків на одну людину — кожна з цих ознак стає окремим аргументом проти реальності співпраці під час перевірки.

Висновок: договір співпраці між ФОП може бути, але з нюансами

Практика показує: у переважній більшості випадків договір співпраці між ФОП на практиці виявляється або прихованими трудовими відносинами, або дробленням бізнесу — і ризик тут суттєво перевищує потенційну вигоду. Безпечніша стратегія — або оформити нормальний трудовий договір, або мати справді незалежних підприємців, кожен з яких самостійно веде свою частину бізнесу. Водночас договір співпраці цілком може бути законним і доречним інструментом там, де існує реальна спільна мета і по-справжньому самостійні учасники з власними ресурсами.

Якщо плануєте оформити співпрацю з іншим ФОП і хочете, щоб договір реально витримав перевірку контролюючих органів, а не повторив долю справи на 240 000 грн, — юристи YANKIV розроблять договір про спільну діяльність з урахуванням актуальної судової практики Верховного Суду та ризиків дроблення бізнесу.