Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника: як діяти роботодавцю

Чому “просто заява” тут не працює

У Держпраці прямо наголошують: механізм звільнення з двотижневим попередженням, передбачений статтею 38 КЗпП, стосується виключно договорів, укладених на невизначений строк. Якщо працівник на строковому договорі приносить стандартну заяву “за власним бажанням” без обґрунтування — формально роботодавець не зобов’язаний її задовольняти, поки немає підстави, передбаченої статтею 39 КЗпП.

Для роботодавця це означає одне: підписання наказу без законної підстави — це не формальність, а потенційний ризик у разі майбутнього трудового спору.

Коли роботодавець зобов’язаний погодитись: стаття 39 КЗпП

Стаття 39 КЗпП поважні причини в разі яких працівник може розірвіти строковий договір, роботодавець відмовити не може.

Перша — хвороба або інвалідність, які об’єктивно перешкоджають виконанню роботи.

Друга — порушення самим роботодавцем законодавства про працю чи умов договору.

Третя, найширша:

• переїзд на нове місце проживання,
• переведення чоловіка чи дружини на роботу до іншої місцевості,
• вступ до закладу освіти,
• неможливість проживання в місцевості за медичним висновком,
• вагітність,
• догляд за дитиною до 14 років чи дитиною з інвалідністю,
• догляд за хворим членом сім’ї чи особою з інвалідністю I групи,
• вихід на пенсію,
• прийняття на роботу за конкурсом,
• а також “інші поважні причини”.

Останнє формулювання залишає перелік відкритим — оцінка “поважності” такої причини значною мірою лягає на роботодавця, але в разі спору цю оцінку вже перевірятиме суд чи Держпраці, тож підходити до відмови варто зважено і з чітким обґрунтуванням.

Практична деталь: при звільненні за статтею 39 КЗпП роботодавець не вимагає відпрацювання двотижневого строку — на відміну від процедури за статтею 38.

Особливості воєнного стану

Окрема ситуація — воєнний стан звільнення працівника. Згідно зі статтею 4 Закону №2136-IX, якщо на території розташування підприємства ведуться бойові дії або існує загроза життю чи здоров’ю працівника, він має право розірвати договір у строк, зазначений у власній заяві — без потреби обґрунтовувати причину через статті 38 чи 39. Відмова роботодавця тут неправомірна.

Виняток — працівники, залучені до примусових суспільно корисних робіт або до завдань на об’єктах критичної інфраструктури: до них ця спрощена підстава не застосовується. При оформленні наказу за цією статтею важливо прямо зазначити відповідну поважну причину.

Якщо поважної причини немає: угода сторін

Якщо працівник хоче звільнитись, але жодної з поважних причин немає, а утримувати його на роботі проти волі невигідно — найбезпечніший варіант звільнення за угодою сторін. Стаття 36 КЗпП не обмежує застосування цієї підстави лише договорами на невизначений строк.

Ініціатива може виходити від будь-якої зі сторін і не вимагає обов’язково письмової форми, хоча для захисту інтересів компанії рекомендується оформити письмову заяву працівника та наказ із чітким посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП і конкретною датою звільнення.

Ваш працівник планує відпустку? Необхідно розібратись як правильно оформити відпускні. В статті “Як оформити відпустку працівнику у 2026: від графіку до виплати відпускних” дізнаєтесь більше про планування, що має містити наказ, термін виплати відпускних і яка умова, якзо відпустка ділиться! 

Наказ про звільнення: зразок і обов’язкові елементи

Наказ про звільнення зразок містить кілька обов’язкових елементів: підставу звільнення з посиланням на конкретну статтю (36, 38 чи 39 залежно від ситуації), дату звільнення, ознайомлення працівника під підпис. Оформити можна за типовою формою №П-4, затвердженою наказом Держкомстату від 05.12.2008 №489, або в довільній формі з тими самими реквізитами.

У день звільнення роботодавець зобов’язаний виконати чотири дії за статтями 47 і 116 КЗпП:

1. Видати копію наказу;
2. Надати письмове повідомлення про нараховані й виплачені суми;
3. Провести повний розрахунок;
4. На вимогу працівника внести запис до трудової книжки.

Порушення будь-якого з цих обов’язків — окремий привід для трудового спору вже з боку звільненого працівника.

Якщо ви плануєте винаймати іноземця, необхідно знати умови. В статті “Працевлаштування іноземців 2026: що зобов’язаний зробити роботодавець за 90 днів після дозволу” розібрали деталі!

Висновок: розірвання строкового трудового договору  — поради роботодавцю

Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника вимагає від роботодавця уважності саме на етапі перевірки підстави: автоматичне підписання заяви “за власним бажанням” без посилання на статтю 39 формально не відповідає процедурі для строкових договорів.

Водночас відмова за наявності законної поважної причини або в умовах воєнного стану — прямий шлях до спору. Найбезпечніший вихід у спірних ситуаціях — угода сторін із чітким документальним підтвердженням волевиявлення обох сторін.

Якщо потрібно правильно оформити звільнення строкового працівника чи оцінити законність відмови — юристи компанії YANKIV проведуть консультації щодо кадрового документообігу вашого бізнесу.