Пропуск строку оскарження рішення ДПС: чому це не кінець, якщо перший позов залишили без розгляду

Справа на десятки мільйонів: як підприємець опинився між бездіяльністю суду і претензіями ДПС

Ця справа — не абстрактний правовий казус, а цілком реальна ситуація, в якій може опинитися будь-який підприємець, що оскаржує рішення контролюючого органу.

ФОП отримав податкове повідомлення-рішення від 9 січня 2025 року, яким до нього було застосовано штрафні санкції на суму понад 92 мільйони гривень. Штраф стосувався нарахувань за реалізацію товарів через інтернет із використанням платіжної системи NovaPay.

Підприємець оскаржив це рішення в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням від 19 березня 2025 року скаргу було залишено без задоволення. Позивач отримав це рішення 21 березня 2025 року.

Далі підприємець діяв оперативно. Протягом місячного строку він звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду. Провадження було відкрито в березні 2025 року.

І тут починається проблема: з березня по жовтень 2025 року — тобто протягом семи місяців — Київський окружний адміністративний суд не вчинив жодних процесуальних дій. Справа просто «завмерла». А 9 жовтня 2025 року суд виніс ухвалу про залишення позову без розгляду.

Простими словами: підприємець подав позов вчасно, суд його прийняв — і далі нічого не робив. Через півроку бездіяльності позов повернули, не розглянувши жодного аргументу по суті.

Підприємець не зволікав: уже 31 жовтня 2025 року він повторно звернувся до суду — цього разу до Харківського окружного адміністративного суду.

Позиція податкової: строк оскарження рішення ДПС вже сплив

Головне управління ДПС у м. Києві заявило, що новий позов має бути залишений без розгляду. Логіка була формальною: Податковий кодекс (п. 56.19 ст. 56) встановлює місячний строк на судове оскарження після завершення процедури адміністративного оскарження.

Цей місяць давно минув, і попереднє судове провадження, на думку ДПС, ніяк не впливає на перебіг цього строку — не перериває і не зупиняє його.

Податкова також зазначала, що підприємець не навів належних та поважних причин пропуску строку звернення до суду. А підставою для касаційного оскарження ДПС визначила те, що Верховний Суд ще не формував висновку щодо застосування пункту 56.19 статті 56 ПК України саме у ситуації, коли раніше поданий позов було залишено без розгляду.

Зверніть увагу на те, що фактично означає ця позиція: ви можете зробити все правильно, вчасно подати позов — а потім втратити право на захист через те, що суд сам не спромігся розглянути вашу справу.

Верховний Суд: формальний підрахунок днів — не головне

Верховний Суд із підходом податкової не погодився. Касаційну скаргу ДПС було залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.

Суд першої інстанції ще 10 грудня 2025 року відмовив ДПС у задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, зазначивши, що підприємець повною мірою обґрунтував причини пропуску строку. Апеляційний суд підтримав цю позицію, звернувши увагу на конкретну хронологію: позов було подано вчасно, суд сім місяців не вчиняв жодних дій, а після залишення позову без розгляду підприємець протягом розумного строку звернувся повторно.

Верховний Суд підтвердив правильність такої оцінки й окреслив принципові моменти, на які слід орієнтуватись у подібних ситуаціях:

• Питання поважності причин пропуску строку завжди оцінюється індивідуально з урахуванням конкретних обставин справи.
• Тривале перебування першого позову в суді та процесуальні рішення, які не залежать від волі позивача, не можуть покладатися на платника податків.
• Особа не повинна втрачати право на судовий захист через надмірну тривалість судових процедур або інші обставини, які вона об’єктивно не могла контролювати.
• Важливим критерієм є добросовісна поведінка позивача та його активні дії щодо захисту своїх прав.
• Якщо після залишення позову без розгляду особа без невиправданих затримок звертається до суду повторно — це свідчить про належну процесуальну поведінку та може бути підставою для поновлення строку.

Суд також зазначив, що доводи ДПС у касаційній скарзі фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій в частині оцінки обставин, а не до неоднозначності самої правової норми.

Простими словами: суд дивиться не на календар, а на те, чи робили ви все можливе для захисту своїх прав. Якщо ви діяли послідовно і не зволікали — формальний пропуск строку, спричинений обставинами поза вашим контролем, не позбавить вас судового захисту.

Відео на тему: Сезон листів від податкової! Чого очікувати і як готуватися?

Які строки оскарження діють після адміністративного оскарження

Щоб правильно оцінити ситуацію, важливо розуміти, які саме процесуальні строки встановлені законом. У цій постанові Верховний Суд послався на практику Великої Палати ВС (постанова від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24), яка систематизувала строки звернення до суду у податкових спорах.

Якщо платник не оскаржував рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, строк звернення до суду становить 6 місяців. Якщо адміністративне оскарження відбулося, але рішення не стосується нарахування грошових зобов’язань (наприклад, блокування податкової накладної чи присвоєння ризикового статусу), строк — 3 місяці.

А якщо оскаржувалось рішення про нарахування грошових зобов’язань, зокрема податкове повідомлення-рішення, — строк становить лише 1 місяць після завершення процедури адміністративного оскарження.

Саме останній варіант — місячний строк — стосувався цієї справи. Підприємець дотримався його, подавши перший позов. Проблема виникла тоді, коли суд залишив позов без розгляду, і постало питання: чи повинен підприємець «вміститися» у той самий місяць для повторного звернення, навіть якщо затримка стала наслідком бездіяльності самого суду? Верховний Суд відповів: ні.

Як діяти при пропуску строку оскарження рішення ДПС

Ця постанова Верховного Суду дає чіткий орієнтир для підприємців, які опинились у подібній ситуації. Найважливіше — не гаяти час.

Якщо суд залишив ваш позов без розгляду, зверніться повторно якомога швидше. У цій справі підприємець подав новий позов протягом 22 днів після ухвали суду — і Верховний Суд визнав це «розумним строком» та «належною процесуальною поведінкою». Чим довше ви зволікатимете, тим складніше буде обґрунтувати поважність причин пропуску.

Обов’язково подайте разом із позовом заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Обґрунтуйте її конкретними обставинами: коли подано перший позов, скільки часу суд не вчиняв дій, коли ви дізналися про залишення позову без розгляду і як швидко подали повторний позов.

Без такої заяви суд може залишити ваш позов без розгляду вже за формальними підставами (ч. 3 ст. 123 КАС України). Зберігайте всі документи, що підтверджують вашу активну позицію: копії поданих позовів, ухвали суду, дати їх отримання.

Головне, що варто запам’ятати з цієї справи: ви не повинні нести негативні наслідки за обставини, які об’єктивно не контролювали. За наявності об’єктивних причин та добросовісної поведінки строки можуть бути поновлені, а ваше право на оскарження рішень ДПС — відновлене.

Потрібна допомога з оскарженням рішення ДПС чи поновленням строків звернення до суду? Зверніться за консультацією — це допоможе уникнути процесуальних помилок і захистити ваші інтереси максимально ефективно.