Підстави для фактичної перевірки: коли наказ ДПС не витримує суду

Дві підстави, без яких перевірка неможлива

Фактична перевірка проводиться без будь-якого попередження — так вимагає пункт 80.1 Податкового кодексу. Перевіряють на місці, де ви реально працюєте: розрахункові й касові операції, обіг готівки, ліцензії, оформлення трудових відносин.

Раптовість закон компенсує жорсткими вимогами до того, на чому перевірка тримається. Верховний Суд у справі № 580/4426/25 описав це як сукупність двох умов: наявність визначених законом підстав — і пред’явлення оформлених за вимогами Кодексу наказу, направлення та службових посвідчень.

Першу умову практика розкладає ще на два рівні. Юридична підстава — посилання на конкретний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПКУ. Фактична підстава — обставини, існування яких вказує на наявність юридичної.

Простими словами: перше відповідає на питання «за яким правилом до вас прийшли», друге — «що саме сталося, щоб це правило спрацювало». У харківському наказі назвали одразу три підпункти: 80.2.2, 80.2.3 і 80.2.4. Норми процитовано бездоганно, обставин не виявилося.

Доповідна записка ДПС: чому загальних формулювань не досить

Наказ рідко містить фактуру всередині себе — зазвичай він посилається на внутрішній документ податкової, доповідну записку управління фактичних перевірок. Саме її суди й почали читати уважно.

У харківській справі записка повідомляла: управлінню стало відомо про платників, які торгують без застосування РРО та без видачі фіскальних чеків; надходили письмові звернення покупців; доперевірочний аналіз виявив тих, хто подавав нульову звітність. Звучить змістовно — доки не поставити просте питання: а до вас це яким боком?

Суд відповів, що загальне посилання на інформацію про можливі порушення не свідчить про законні підстави, якщо в ньому бракує трьох речей:

• джерела інформації — від кого і яким документом вона надійшла;
• змісту інформації — що саме в ній стверджується;
• зв’язку з платником — чому ці відомості стосуються саме вашої діяльності.

Кожен елемент має бути не лише названий, а й підтверджений матеріалами. Верховний Суд показав це у справі № 300/670/25: записка посилалася на лист ДПС України про можливі порушення при продажу телефонів за готівку, але сам лист до матеріалів справи так і не потрапив. Формальна згадка без дослідження самого листа обґрунтованих підстав не створює.

Скарга покупця: чотири елементи, без яких підпункт 80.2.3 не працює

Окрема історія — перевірки «за зверненням споживача». Підпункт 80.2.3 дозволяє прийти до вас на підставі письмового звернення покупця про порушення порядку проведення розрахункових операцій. Слова «письмового» та «оформленого відповідно до закону» тут не декоративні.

Ще в постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 820/6001/16 Верховний Суд визначив чотири обов’язкові складники такого звернення, і обидві грудневі постанови 2025 року цитують цей висновок дослівно:

• дані про заявника, включно з адресою проживання або місцем перебування;
• інформація про суб’єкта господарювання, щодо якого подано скаргу;
• опис обставин, які заявник вважає порушенням;
• дата та предмет придбання товару чи отримання послуги.

Брак будь-якого складника перетворює звернення на документ, нездатний запустити перевірку. У справі № 300/670/25 воно містило лише електронну пошту заявника, без поштової адреси й місця реєстрації.

У справі № 580/4426/25 записка згадувала два звернення про невидачу чеків у мережі магазинів під однією торговою маркою, але суди не оцінили їх змісту й не встановили, чи свідчать вони про порушення саме позивачем. У харківській справі звернень у матеріалах не було взагалі.

Що це означає на практиці? Скарга на мережу чи на бренд — ще не скарга на вас.

Відео на тему: 🚫 ФОП анулювали єдиний податок – Верховний суд зупинив це!

Кому вручають наказ і чому це окреме питання

Раптовість створює типову ситуацію: підприємця на місці немає, документи отримує хтось із персоналу.

Закон це передбачає — копію наказу вручають платнику, його уповноваженому представнику або особі, яка фактично проводить розрахункові операції: тому, кого уповноважено приймати готівку чи картки, видавати кошти за повернутий товар, оформлювати розрахункові документи.

Трудові відносини не обов’язкові — доручення може випливати й із цивільно-правового договору.

У справі № 300/670/25 документи отримав продавець, який приймав і повертав кошти за товар, — вручення визнано правомірним. Але Суд застеріг: це лише процедурна умова початку перевірки, яка сама по собі не підтверджує наявності матеріальних підстав.

У справі № 580/4426/25 наказ підписав директор магазину, який назвався представником сторонньої компанії, а суди обмежилися констатуванням факту вручення, не дослідивши його правового статусу у відносинах із ФОП.

Де проходить межа: чи достатньо самого підпункту

Тут важливо не перегнути. Судова палата Верховного Суду у справі № 420/9909/23 висловилася обережніше: наказ не зобов’язаний розкривати весь зміст інформації про можливе порушення, і якщо підпункт пункту 80.2 сам містить увесь спектр елементів підстави, посилання лише на нього можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації.

Різниця тонка, але принципова. Одна річ — наскільки детально підстава відображена в наказі, інша — чи вона взагалі існувала і чи здатна податкова довести це в суді.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 816/228/17 додала ще один орієнтир: скасування рішень тягнуть не будь-які порушення при призначенні перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність її висновків.

Коли розсипається і суть донарахувань

Харківська апеляція не обмежилася підставами перевірки й розібрала самі порушення — жодне з них не підтвердилося. Чек із контрольної закупівлі містив фіскальний номер, а сканування QR-коду виводило на сервіс «Пошук фіскального чека» порталу ДПС.

Найбільша частина санкції — 3 974 694 грн за нібито необлікований товар — відпала з іншої причини.

Облік товарних запасів не обов’язковий для ФОП на єдиному податку без реєстрації платником ПДВ, крім торгівлі технічно складними побутовими товарами з гарантійним ремонтом, ліками та виробами медичного призначення, ювелірними й побутовими виробами з дорогоцінних металів і каміння.

Велосипеди без допоміжного двигуна, беговел, причіп і велокомп’ютери до цього кола не потрапляють.

Що робити, якщо до вас прийшли з фактичною перевіркою

Недоведеність фактичних підстав працює як самостійний аргумент захисту незалежно від того, знайшли у вас порушення чи ні. Скористатися ним допоможуть кілька дій просто на місці.

1. Візьміть копію наказу й подивіться, які підпункти пункту 80.2 в ньому названі та на який внутрішній документ податкової він посилається.
2. Розписуючись у направленні, зазначте прізвище, ім’я, по батькові, посаду, дату й час ознайомлення — цього прямо вимагає пункт 81.1.
3. Зафіксуйте, чи є в наказі конкретні обставини, а не лише перелік норм: назване джерело інформації, її зміст, прив’язка до вашої точки продажу.
4. Якщо підставою названо звернення покупця, перевірте, чи стосується воно вас, а не мережі або бренду загалом.
5. В оскарженні вимагайте доказів існування фактичної підстави: сам лист чи звернення, докази їх надходження та зв’язок із вашою діяльністю.

Ці кроки нічого не коштують у момент перевірки, але саме вони формують матеріал для майбутнього спору. Завершилися три справи по-різному: у харківській ППР скасовано, дві інші Верховний Суд направив на новий розгляд. Спільне в них одне — абстрактна фраза у внутрішньому документі ДПС більше не приймається як доказ того, що підстава існувала.

Перевірка триває кілька годин, а спір за її наслідками — роки. Якщо ППР уже на руках, аргумент про недоведені підстави варто заявляти з першої інстанції: саме він виявився вирішальним у розглянутих справах, і саме з ним працює судове оскарження податкової перевірки.

Хочете підготуватися заздалегідь — є курс про податкові перевірки від підготовки до оскарження. А коли питання одне й конкретне, зазвичай вистачає експрес-консультації, щоб зрозуміти, чи є у вашій ситуації підстави для спору.