Оподаткування іноземних доходів: за яким курсом НБУ рахувати податок

Суть справи: доходи з OnlyFans і перевірка через міжнародний обмін інформацією

Історія почалася з того, що ДПС України отримала від компетентного органу Великої Британії інформацію про доходи української громадянки від компанії Fenix International Ltd — оператора платформи OnlyFans — за створення контенту у 2020–2022 роках. Платниця не відповіла на письмовий запит податкової та не подала декларації про майновий стан і доходи за ці роки.

Головне управління ДПС у Житомирській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку і зафіксувало незадекларований дохід на загальну суму 2 266 424,04 грн.

Наслідком стали податкові повідомлення-рішення від 13 березня 2025 року: 407 956,33 грн ПДФО зі штрафом 18 280,50 грн, 33 996,36 грн військового збору зі штрафом 1 523,37 грн, а також окремі штрафи за неподання декларацій, ненадання документів і відсутність відповіді на запит.

Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік податкової. Але касаційна скарга змінила хід справи — і одним із ключових аргументів стало саме питання валютного курсу.

Що каже п. 164.4 ПКУ про перерахунок валютного доходу

Правило, навколо якого розгорнувся спір, сформульоване у п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України. Доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються у гривню за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування або отримання таких доходів.

Простими словами: якщо ви отримали платіж у доларах 15 березня — рахуєте гривневий еквівалент за курсом саме на 15 березня, а не на кінець року.

Податкова ж пішла іншим шляхом: визначила річну суму доходу і перерахувала її одним курсом — станом на 31 грудня відповідного року. Платниця наполягала, що застосовувати потрібно курс на дату фактичного отримання кожного окремого платежу, і посилалася на висновок Верховного Суду у справі №826/18553/16.

Різниця не косметична. Курс валют протягом року змінюється, тож перерахунок усієї річної суми за одним «зрізом» на 31 грудня може штучно завищити базу оподаткування — а отже, і донараховані ПДФО та військовий збір.

Позиція Верховного Суду: без дати отримання доходу немає правильного податку

Верховний Суд звернув увагу, що п. 164.4 ПКУ пов’язує порядок перерахунку валютного доходу саме з моментом його нарахування або отримання. А суди попередніх інстанцій узагалі не встановили, чи містять матеріали справи відомості, які дозволяють цей момент визначити.

Що це означає на практиці? Для коректного розрахунку податкових зобов’язань недостатньо знати загальну суму доходу за рік.

Контролюючий орган має встановити:

• дату отримання кожного окремого доходу;
• суму кожної транзакції;
• курс НБУ на відповідну дату;
• правильну базу для ПДФО та військового збору.

Без цих елементів висновок про розмір оподатковуваного доходу залишається припущенням. Саме тому Верховний Суд визнав передчасними висновки судів про те, що податкова правильно визначила зобов’язання: якщо момент отримання доходу не встановлено, неможливо ані коректно перерахувати валюту в гривню, ані обґрунтовано донарахувати податки.

Відео на тему: ‼️ Посилення фімоніторингу ФОП! +16 нових ознак ризику!

Інші важливі висновки постанови

Валютний курс — не єдине, на що звернула увагу касаційна інстанція. Постанова містить ще кілька позицій, які варто знати кожному, хто отримує іноземні доходи.

Міжнародна податкова інформація — джерело, але не вирок

Суд підтвердив: інформація, отримана від органів влади інших держав, є податковою інформацією і може використовуватися під час перевірок — це прямо випливає з пп. 72.1.4 та ст. 83 ПКУ, а також конвенцій між Україною та Великою Британією.

Водночас сама по собі наявність такої інформації не звільняє податкову від обов’язку довести, що платник фактично отримав саме оподатковуваний дохід.

Суди мали з’ясувати, чи відображає цифра у міжнародній довідці фактично отриманий дохід, чи лише узагальнений показник облікового запису на платформі — але цього не зробили.

Ідентифікація особи без податкового номера

Скаржниця наполягала, що в отриманій з-за кордону інформації не було її РНОКПП та реквізитів банківського рахунку, а ідентифікація лише за іменем і датою народження недопустима.

Верховний Суд зайняв зважену позицію: відсутність податкового номера не робить інформацію автоматично непридатною, адже ім’я, дата народження, email та ідентифікатори облікового запису теж можуть мати доказове значення.

Але їхня оцінка вимагає дослідження того, як платформа верифікує користувачів — чого суди також не зробили.

Повідомлення про перевірку і тягар доказування

Окремо Суд визнав передчасними висновки про належне повідомлення платниці про перевірку: суди не встановили, за якою адресою вона перебувала на податковому обліку і звідки податкова взяла адресу для листування. А ще нагадав правило ст. 77 КАС України: в адміністративних справах саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність свого рішення — а не платник має доводити, що доходу не отримував.

Чим завершилася справа і що далі

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу частково: рішення Житомирського окружного адміністративного суду та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Це не означає автоматичної перемоги платниці — суд першої інстанції має заново дослідити всі обставини. Але тепер він зобов’язаний з’ясувати і момент отримання кожного доходу, і зміст міжнародної інформації, і належність ідентифікації.

Здається, що це лише процесуальна історія. На практиці — це орієнтир для всіх, кому податкова донараховує зобов’язання з іноземних доходів «оптом», за одним курсом на кінець року.

Висновок: як діяти, якщо вам донарахували податки з іноземного доходу

Постанова у справі №240/22077/25 дає платникам конкретний інструментарій для захисту. Якщо ви отримали податкове повідомлення-рішення щодо іноземних доходів, зверніть увагу на такі кроки:

1. Перевірте, за яким курсом податкова перерахувала ваш дохід у гривню — на дату кожного платежу чи одним курсом на 31 грудня.
2. З’ясуйте, чи встановила ДПС дати та суми окремих транзакцій, чи оперує лише річним підсумком.
3. Оцініть, на чому ґрунтується донарахування: якщо єдиним доказом є міжнародна довідка без первинних документів — це аргумент для оскарження.
4. Пам’ятайте: обов’язок довести правомірність донарахування лежить на податковому органі.

Кожен із цих пунктів у справі №240/22077/25 спрацював на користь платниці — саме сукупність цих недоліків призвела до скасування судових рішень. Помилка у методології перерахунку валюти — не дрібниця, а самостійна підстава ставити під сумнів усю суму донарахування.

Отримали донарахування з іноземних доходів? Кожна така справа має нюанси — від методології перерахунку валюти до якості доказів податкової. Зверніться за консультацією до адвоката: правильно побудована позиція на старті може вирішити результат справи.