Контроль платіжних операцій за новими правилами НБУ: як банк вирішуватиме долю вашого платежу

Кого стосується постанова НБУ і коли вона запрацює

Проєкт постанови «Про деякі питання здійснення надавачами платіжних послуг контролю за платіжними операціями» — частина стратегії НБУ з очищення фінансового ринку від шахрайства, міскодингу та неправомірного використання платіжної інфраструктури.

Простими словами: регулятор хоче, щоб усі учасники ринку перевіряли платежі за однаковими стандартами, а не кожен на власний розсуд.

Вимоги поширюватимуться не лише на банки. Під дію документа підпадають платіжні установи (крім малих), установи електронних грошей, оператори поштового зв’язку з правом надавати платіжні послуги та інші фінансові установи з такою діяльністю. Тобто сховатися від нових правил, перейшовши з банку в платіжний сервіс, не вдасться — стандарт єдиний для всіх.

Щодо строків: громадське обговорення проєкту завершується 31 липня 2026 року. Після набрання постановою чинності ринок матиме 90 календарних днів, щоб привести свої процедури у відповідність. Це не віддалена перспектива — йдеться про найближчі місяці.

Шлях платежу: три рівні ризику замість єдиного «пропустити чи ні»

Головна новація — ризик-орієнтований підхід до кожної окремої операції. Раніше банк оцінював переважно клієнта; тепер оцінку отримуватиме ще й кожен платіж. Система аналізує операцію і присвоює їй рівень ризику, від якого залежить її подальша доля.

Платіж із низьким рівнем ризику виконується автоматично — ви навіть не помітите перевірки. Операцію середнього рівня банк може призупинити і запросити у вас додаткове підтвердження. А платіж із високим рівнем ризику зупиняється автоматично — до завершення перевірки обставин.

Що це означає на практиці? Навіть одна нетипова для вас транзакція може «зависнути» на невизначений час, і до такого сценарію варто бути готовим заздалегідь — з документами, які пояснюють походження коштів.

Три механізми контролю, які запровадять банки

Постанова НБУ про контроль платіжних операцій вибудовує систему з трьох взаємопов’язаних напрямків. Кожен із них закриває свою «діру», через яку раніше проходили сумнівні схеми.

1. Моніторинг платіжних операцій. Систематичний контроль для своєчасного виявлення нетипових чи підозрілих транзакцій і запобігання неакцептованим платежам — тобто тим, на які ви не давали згоди.
2. Обов’язкова реконсиляція. Щоденне звіряння інформації про платежі щонайменше за трьома параметрами: сумою операції, її унікальним ідентифікатором та реквізитами отримувача. Це механізм, який виявляє розбіжності й операційні помилки, поки вони не перетворилися на проблему.
3. Запобігання MCC-міскодингу. Еквайри будуть зобов’язані унеможливити присвоєння торговцям кодів категорій діяльності (MCC), що не відповідають реальному бізнесу.

Третій пункт вартий окремого пояснення. MCC-код — це мітка, яка повідомляє платіжній системі, чим займається продавець: продуктовий магазин, таксі чи гральний сервіс.

Міскодинг — коли ризикові операції, наприклад пов’язані з азартними іграми, маскуються під інший вид діяльності, щоб обійти обмеження та процедури контролю. Саме цю практику НБУ має намір викорінити.

Відео на тему: ‼️ Посилення фімоніторингу ФОП! +16 нових ознак ризику!

Штучний інтелект у банках: контроль платежів передають машинам

Уперше на рівні нормативного акта НБУ прямо дозволяє і стимулює використання штучного інтелекту та машинного навчання для виявлення нетипових операцій. Це означає, що ваші платежі аналізуватиме не лише людина-аналітик, а й алгоритм, який бачить закономірності у тисячах транзакцій одночасно.

Водночас регулятор не залишає машини без нагляду. Установи, які використовують AI- чи ML-моделі, зобов’язані забезпечити їх постійне навчання, регулярне оновлення вхідних даних і контроль якості роботи.

А ще проєкт вимагає бек-тестування правил моніторингу: не рідше одного разу на місяць банки мають перевіряти, чи ефективно працюють їхні правила, порівнюючи результати з фактичними даними операцій. Простими словами — система постійно «звірятиме годинники» з реальністю, щоб не блокувати зайвого і не пропускати підозрілого.

Додатковий рівень нагляду — внутрішній аудит: не рідше одного разу на рік він оцінюватиме ефективність усієї системи моніторингу та її відповідність вимогам положення.

Список посиленого контролю: рік під наглядом

Окрема новація, про яку варто знати кожному підприємцю: проєкт передбачає формування переліку користувачів, які потребують посиленого контролю. Якщо ваші операції викликали питання, інформація про вас зберігатиметься у такому переліку протягом одного року.

Що відбувається, коли система виявила ризикову операцію? Надавач платіжних послуг зможе застосувати додаткові заходи перевірки: посилену автентифікацію — тобто додаткове підтвердження, що платіж робите саме ви, — або запит документів для підтвердження операції.

Тут спрацьовує просте правило: той, хто має напоготові договори, акти й підтвердження оплат, знімає питання банку швидко. Той, хто документів не має, ризикує застрягти у перевірці надовго.

Це не фінмоніторинг у класичному розумінні — і це важливо

Цікавий нюанс, який легко пропустити: проєкт розмежовує моніторинг операційних ризиків і фінансовий моніторинг у сфері запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму. Установи повинні будуть вести окремі процедури для кожного з цих напрямків.

Для вас як клієнта це означає, що перевірок фактично стає два контури. Перший — класичний фінмоніторинг, який перевіряє законність походження коштів. Другий — новий контроль платіжних операцій, який стежить за нетиповою поведінкою, помилками та шахрайством у режимі реального часу. Ваш платіж має пройти обидва.

Докладніше про те, як працює перший контур, читайте у статті про фінансовий моніторинг банку для ФОП.

Як підготуватися до нового контролю платежів

Повернімося до питання, з якого ми починали: чому один платіж проходить миттєво, а інший зависає? Тепер ви знаєте відповідь — усе вирішує рівень ризику, який система присвоїть операції. І на цей рівень ви впливаєте самі: своєю платіжною поведінкою та готовністю підтвердити операції документами.

Практичний висновок простий. Дивіться на свої платежі очима банку: приймайте кошти від клієнтів на рахунок ФОП, не змішуйте особисті й бізнесові гроші, тримайте напоготові первинні документи — договори, накладні, акти.

Детальний розбір усіх 16 ознак ризику та чотирьох кроків підготовки ми зробили в окремій статті. Виграє не той, хто шукає обхідні схеми, а той, у кого прозорі рахунки і повний порядок з документами.

Якщо банк уже зупинив вашу операцію або заблокував рахунок — юридична компанія YANKIV надає супровід у проходженні фінмоніторингу: проаналізуємо запит банку, визначимо приховані ризики та підготуємо лист-пояснення, який знімає питання без зайвих запитів.

А щоб мати готовий шаблон на випадок запиту, скористайтеся бланком «Лист-пояснення до банку стосовно походження коштів» з нашого Магазину документів.