Імпорт товару з-за кордону: що варто знати ФОП та ТОВ на спрощеній і загальній системі у 2026
Зміст
приховати
Купити товар у Польщі, Китаї чи Туреччині сьогодні можна за кілька кліків. Маркетплейси, прямі контакти з виробниками та розвинена логістика зробили імпорт доступним навіть для невеликого бізнесу. Тому все більше ФОП і невеликих компаній на єдиному податку будують свою модель саме на перепродажу іноземних товарів.
Проте швидкість покупки не дорівнює законності ввезення. Значно складніше зробити так, щоб товар легально опинився на вашому складі, був правильно відображений в обліку, а податкова, митниця чи банк не мали до вас питань через рік або два. І саме тут більшість підприємців допускає помилки: на кордоні все минає спокійно, а проблеми виникають пізніше – під час фактичної перевірки товарних залишків, банківського валютного нагляду чи аналізу доходів єдинника.
На практиці підприємці часто стикаються з суперечливими порадами. Одні вважають, що ФОП 2 групи взагалі не може працювати з іноземними постачальниками. Інші переконані, що дрібні посилки до 150 євро вирішують усі питання і жодне митне оформлення не потрібне. Треті вважають, що якщо вони на єдиному податку, то ПДВ на митниці їх не стосується. А компанії на загальній системі нерідко впевнені, що достатньо розмитнити товар, і забувають про собівартість, курсові різниці та трансфертне ціноутворення. Жодне з цих тверджень не відповідає дійсності повністю.
У цій статті розглянемо, як система оподаткування впливає на імпорт товару з-за кордону – для ФОП 2 і 3 групи, ТОВ на єдиному податку, а також ФОП і ТОВ на загальній системі, які кроки потрібно пройти, скільки доведеться сплатити на митниці, що зміниться для посилок з 2027 року, а також які помилки ми найчастіше бачимо у практиці супроводу імпортерів.
Чи впливає система оподаткування на право імпортувати товар?
Це перше питання, з яким до нас звертаються, і воно цілком обґрунтоване, адже спрощена система оподаткування має низку обмежень щодо видів діяльності, клієнтів та способів розрахунків.
Для ФОП та ТОВ на загальній системі оподаткування відповідь найпростіша: обмежень щодо імпорту, кола постачальників, видів товарів чи обсягів доходу немає. Саме загальна система є єдиним варіантом, якщо бізнес планує ввозити підакцизні товари. Водночас податкові наслідки імпорту на загальній системі мають свої особливості, про які йдеться в окремому розділі нижче.
Для ФОП 3 групи та ТОВ на єдиному податку відповідь проста: імпорт товарів дозволений, і Податковий кодекс України не містить жодних обмежень щодо країни походження товару чи нерезидентності постачальника.
Складніше з ФОП 2 групи. Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України до 2 групи належать підприємці, які надають послуги платникам єдиного податку та/або населенню, а також здійснюють виробництво та/або продаж товарів і діяльність у сфері ресторанного господарства. Обмеження щодо кола клієнтів стосується саме надання послуг. Щодо купівлі товарів у нерезидента прямої заборони кодекс не містить.
ДПС у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 107.05) підтверджує, що платники єдиного податку можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Аналогічну позицію податкова висловлювала і у травні 2026 року, нагадуючи про право фізичних осіб-підприємців усіх груп здійснювати ЗЕД з урахуванням обмежень статті 291 Податкового кодексу України.
Водночас є важливе застереження. Відповідно до пункту 291.5.1 статті 291 Податкового кодексу України суб’єкти, які здійснюють імпорт або експорт підакцизних товарів, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. Тобто якщо бізнес планує ввозити підакцизну продукцію, спершу потрібно змінювати систему оподаткування, а не навпаки. Винятки стосуються лише роздрібного продажу пального в ємностях до 20 літрів, пива, столових вин, сидру і перрі. Крім того, для імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів знадобиться відповідна ліцензія відповідно до Закону України №3817-IX, який регулює виробництво та обіг таких товарів з 2025 року.
Є і ще один практичний момент – ліміт доходу. У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 8 647 гривень (стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»). Відповідно, ліміт для 2 групи складає 834 мінімальні зарплати, тобто 7 211 598 гривень, а для 3 групи – 1 167 мінімальних зарплат, тобто 10 091 049 гривень. Для торгівлі імпортним товаром, де обороти швидко ростуть, ліміт 2 групи часто вичерпується вже на другий-третій місяць роботи.
Крок перший: облік у митниці
Підприємство або ФОП, які здійснюють операції з товарами, повинні перебувати на обліку в митних органах. Відповідно до статті 455 Митного кодексу України такий облік здійснюється один раз, а обліковий номер діє на всій території України. Якщо особа не перебуває на обліку, митниця відмовляє у прийнятті митної декларації.
Порядок взяття на облік затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 №552. Сьогодні ця процедура значно спростилася порівняно з минулим: облікову картку скасовано, подається коротка заява за формою 1-ЗЕД, у тому числі в електронному вигляді з КЕП або через портал «Єдине вікно». Відомості про підприємця митниця отримує з Єдиного державного реєстру самостійно.
Здавалося б, це формальність. Однак на практиці ми регулярно бачимо, як саме відсутність облікового номера затримує розмитнення першої партії на кілька днів, а товар у цей час стоїть на складі тимчасового зберігання, за який також потрібно платити. Тому стати на облік варто ще до того, як постачальник відвантажить товар.
Крок другий: зовнішньоекономічний договір
Основою будь-якого імпорту є договір з іноземним постачальником. Відповідно до статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» такий договір може бути укладений у простій письмовій або електронній формі. ДПС також роз’яснює, що зовнішньоекономічний договір може бути укладений шляхом оферти, обміну повідомленнями чи навіть виставлення інвойсу. Все, що потрібно знати про інвойс написали в статті «Що таке інвойс, та чи є він первинним документом?»
Проте мінімально допустима форма і безпечна форма – це різні речі. Для митниці, банку та податкової ми рекомендуємо мати повноцінний контракт, у якому чітко визначено предмет і ціну товару, умови поставки, порядок і строк оплати, валюту платежу, строки поставки, відповідальність сторін та застосовне право.
Окрему увагу варто звернути на умови поставки за Інкотермс 2020. Вони застосовуються лише тоді, коли договір прямо посилається на них. А від того, хто оплачує доставку і страхування, залежить митна вартість товару, а отже і сума мита та ПДВ. Якщо ж сторони не обрали застосовне право, для договору купівлі-продажу за загальним правилом застосовується право країни продавця (стаття 44 Закону України «Про міжнародне приватне право»). Для українського покупця у разі спору це означає суд або арбітраж за іноземним правом.
Найважливіше правило, яке ми повторюємо кожному клієнту: контракт, інвойс, платіжні документи та митна декларація мають бути оформлені на одну і ту саму особу – ваш ФОП або ТОВ. Будь-яка розбіжність, наприклад, інвойс на фізичну особу, а продаж від ФОП, створює проблему з підтвердженням походження товару під час перевірки.
Крок третій: оплата постачальнику та валютний контроль
Під час воєнного стану валютні операції регулюються постановою Національного банку України від 24.02.2022 №18. Купувати валюту та здійснювати перекази за кордон для оплати імпорту товарів дозволено з 9 липня 2022 року (постанова НБУ від 07.07.2022 №142). Для імпорту послуг правила суворіші, однак для товарів обмеження фактично зняті.
Головне, про що забувають імпортери, – граничний строк розрахунків. Відповідно до пункту 14-2 постанови НБУ №18 під час воєнного стану імпортна операція має бути завершена протягом 180 календарних днів. ДПС нагадувала про це правило 15 жовтня 2026 року. Для окремих видів техніки та промислового обладнання НБУ встановив подовжений строк – 270 днів. Строк обчислюється з дня списання коштів з рахунку покупця, тобто з моменту передоплати.
Якщо товар не поставлено вчасно, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від вартості недопоставленого товару. Загальний розмір пені не може перевищувати суму заборгованості. Строки не застосовуються до операцій на суму менше 400 тисяч гривень, якщо немає ознак штучного дроблення.
Окремо слід сказати про оплату з особистої картки. Багато ФОП платять іноземним постачальникам зі своєї картки фізичної особи, бо так швидше і зручніше. Однак відповідно до пункту 24 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків, затвердженої постановою НБУ від 29.07.2022 №162, рахунки фізичної особи для власних потреб заборонено використовувати для підприємницької діяльності. Наслідки такої оплати – інвойс фактично оформлений на фізичну особу, витрати бізнесу не підтверджені, а сама операція може привернути увагу фінансового моніторингу банку.
Крок четвертий: митне оформлення
Відповідно до частини 1 статті 265 Митного кодексу України декларантом комерційного товару, що ввозиться за зовнішньоекономічним договором, є резидент, який уклав цей договір. Декларувати товар можна самостійно або доручити це митному брокеру. Однак варто пам’ятати, що за правильність заявлених відомостей і сплату митних платежів відповідає декларант (стаття 266 Митного кодексу України). Тобто брокер полегшує процес, але не знімає з вас відповідальності.
Перелік документів визначено статтями 335 та 53 Митного кодексу України. Як правило, для митного оформлення потрібні зовнішньоекономічний договір з додатками, інвойс або інший документ, що визначає вартість товару, транспортні документи, банківські платіжні документи (якщо оплата вже здійснена), документ про походження товару, а також документи про дотримання заборон та обмежень – сертифікати відповідності, фітосанітарні, ветеринарні тощо.
Важливо знати і свої права у відносинах з митницею. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткові документи для підтвердження митної вартості митниця може вимагати лише письмово, а на їх подання надається 10 календарних днів. При цьому частина 5 тієї ж статті забороняє митниці вимагати документи, не передбачені законом. Санітарний, ветеринарний, фітосанітарний та інші види контролю проходять через механізм «єдиного вікна», запроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364.
Якщо є сумнів щодо коду товару за УКТ ЗЕД, від якого залежить ставка мита, ми рекомендуємо клієнтам отримати попереднє рішення митниці про класифікацію товару (наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650). Митниця ухвалює таке рішення протягом 30 днів, і воно діє три роки. Для імпортера, який регулярно ввозить один і той самий товар, це фактично страховка від донарахувань на кожній наступній партії.
Скільки доведеться сплатити на митниці?
Митні платежі при імпорті складаються, як правило, з мита та ПДВ, а для підакцизних товарів – ще й з акцизного податку.
Ставка мита залежить від коду товару за УКТ ЗЕД та країни його походження. Для товарів, що походять з ЄС, за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС по більшості позицій застосовується нульова ставка мита. Проте лише за умови підтвердження походження: сертифіката EUR.1 або декларації інвойс експортера відповідно до Протоколу 1 до Угоди. З 2025 року діють оновлені Пан-Євро-Середземноморські правила походження, ратифіковані Законом України №4148-IX. Без цих документів товар з Польщі чи Німеччини може бути обкладений митом на загальних підставах.
Найпоширеніша помилка єдинників стосується ПДВ. Відповідно до пункту 180.1 статті 180 та пункту 181.2 статті 181 Податкового кодексу України ПДВ на митниці сплачує кожен, хто ввозить товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню, навіть якщо він не зареєстрований платником ПДВ. Базою оподаткування є договірна вартість, але не нижче митної вартості, з урахуванням мита та акцизу (пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України). Ставка – 20%.
Платник ПДВ, тобто ФОП чи ТОВ на ставці 3%, може включити сплачений на митниці ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації (пункти 198.2, 198.6 та 201.12 Податкового кодексу України). А от неплатник ПДВ на ставці 5% такого права не має – для нього ці 20% стають частиною собівартості товару.
Розглянемо типову ситуацію. ФОП 3 групи на ставці 5% ввозить партію меблів з Польщі вартістю 400 000 гривень. За наявності EUR.1 мито становить 0%, але ПДВ на митниці – 80 000 гривень. Для підприємця це пряма витрата, яку треба закласти в ціну. Якщо ж той самий підприємець або ТОВ працює на ставці 3% з ПДВ, ці 80 000 гривень ідуть у податковий кредит і зменшують ПДВ до сплати з продажу. Саме тому для бізнесу з великою часткою імпорту завжди варто порівнювати обидва варіанти на реальних цифрах, адже реєстрація платником ПДВ часто виявляється вигіднішою, ніж здається на перший погляд.
Імпорт на загальній системі: на що звернути увагу
Загальна система знімає обмеження, але додає облікової роботи. Якщо на єдиному податку вартість товару для визначення податку значення не має, бо податок сплачується з доходу, то на загальній системі від правильно сформованої вартості імпортного товару безпосередньо залежить сума податку.
ФОП на загальній системі сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір 5% з чистого оподатковуваного доходу, тобто різниці між доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю (пункти 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України). Вартість придбаних імпортних товарів є такою витратою відповідно до пункту 177.4 статті 177 ПКУ, а до неї входять також мито, доставка та послуги митного брокера. При цьому витрати визнаються не раніше отримання доходу від продажу цього товару, а документально не підтверджені витрати не враховуються (пункт 177.4.5 ПКУ). Тут митна декларація, інвойс і платіжні документи потрібні вже не лише для митниці, а й для того, щоб зменшити податок. Облік ведеться у Книзі обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 13.05.2021 №261. Також з чистого доходу сплачується ЄСВ 22%.
Щодо ПДВ, для платника ПДВ сплачений на митниці податок включається до податкового кредиту на дату його сплати (пункт 198.2 ПКУ) на підставі митної декларації. Варто пам’ятати й про обов’язкову реєстрацію: якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищив 1 мільйон гривень, суб’єкт господарювання на загальній системі зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ (пункт 181.1 ПКУ). Для імпортера, який активно продає ввезений товар в Україні, цей поріг зазвичай перевищується вже в перші місяці роботи.
Нарешті, для великих компаній, які закуповують товари у пов’язаних нерезидентів, наприклад у материнської компанії за кордоном чи компанії власника, діють правила трансфертного ціноутворення (стаття 39 ПКУ). Вони застосовуються, якщо річний дохід платника перевищує 150 мільйонів гривень, а обсяг операцій з таким контрагентом – 10 мільйонів гривень. У такому разі ціна імпорту має відповідати ринковій, а компанія подає звіт про контрольовані операції. З 2025 року коло пов’язаних осіб розширено, тож навіть компанії без прямого спільного власника варто перевірити свої зв’язки з постачальником.
У нашій практиці ми часто бачимо, як компанія переходить із єдиного податку на загальну систему саме через зростання імпорту, але продовжує вести облік «по-старому». Через рік виявляється, що витрати не підтверджені, курсові різниці не відображені, а ПДВ-кредит втрачено через неправильно оформлені документи. Тому при переході на загальну систему ми рекомендуємо одразу вибудувати облік імпортних операцій, а не виправляти його після першої перевірки.
А якщо возити товар посилками?
Станом на сьогодні посилки вартістю до 150 євро не обкладаються митом і ПДВ, а з посилок дорожче 150 євро платежі сплачуються з суми перевищення (статті 234 та 374 Митного кодексу України). Саме тому багато підприємців завозять товар десятками дрібних посилок, оформлених на себе як на фізичну особу. Про зміни для ФОП з 1 листопада написали в статті: «Зміни для ФОП з 1 листопада 2026 року: що платити, що здавати і до чого готуватися».
Найчастіше до нас звертаються ФОП 2 групи, які продають товари з китайських платформ через маркетплейси. Модель типова: замовлення невеликими партіями на себе як фізичну особу, оплата з особистої картки, продаж від ФОП. Поки оборот невеликий, ця схема працює. Але з ростом бізнесу ризики накопичуються.
По-перше, громадяни декларують у спрощеному порядку лише товари для особистих потреб, не пов’язаних з підприємницькою діяльністю (частини 2-4 статті 265 Митного кодексу України). Товар, який ввозиться для перепродажу, за своєю природою є комерційним. По-друге, у ФОП немає митної декларації та інвойсу на бізнес, тож походження товару в місці продажу довести складно. По-третє, штучне дроблення партії може бути розцінене як ухилення від сплати митних платежів.
Крім того, 22 жовтня 2026 року Президент підписав закони №5025-IX та №5026-IX, якими скасовується пільга для міжнародних посилок до 150 євро. Нові правила почнуть застосовуватися не раніше 1 липня 2027 року. Тобто модель бізнесу на дрібних посилках варто переглядати вже зараз, поки є час спокійно перейти на офіційний імпорт, а не робити це в авральному режимі.
У таких ситуаціях ми зазвичай допомагаємо клієнтам вибудувати нову модель: укласти контракт з постачальником, перейти на оплату з поточного рахунку ФОП, консолідувати замовлення у партії з повноцінним митним оформленням і паралельно оцінити, чи не час переходити на 3 групу, поки ліміт доходу 2 групи ще не вичерпано.
Після ввезення: документи на товар і перевірки
Навіть ідеально проведене розмитнення не завершує роботу з імпортом. Найбільше спорів з податковою виникає саме на етапі продажу.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарних запасів і надавати документи на товар під час перевірки. ФОП-єдинники, які не є платниками ПДВ, від цього обов’язку звільнені, але не повністю. Звільнення не діє, якщо підприємець продає технічно складні побутові товари з гарантійним строком, лікарські засоби та медичні вироби, вироби з дорогоцінних металів і каміння. Тобто саме ті категорії, які найчастіше імпортуються.
Штраф за реалізацію необлікованих товарів становить 100% їх вартості за цінами продажу (стаття 20 зазначеного Закону). Водночас судова практика у таких спорах переважно на боці платників, які мають документи. Верховний Суд неодноразово визнавав, що документи на товар можна надати протягом перевірки, у тому числі разом із запереченнями на акт (постанови у справах №380/6314/24, №520/22949/24, №160/13547/25).
Також Верховний Суд зазначав, що санкція можлива лише щодо конкретного товару, який перебуває в місці продажу без обліку та без первинних документів (справа №280/6422/22). У нашій практиці ми неодноразово скасовували такі штрафи саме завдяки правильно підготовленому пакету документів, і детальніше про цю практику розповідали в окремій статті про штраф за необліковий товар.
Окремий ризик для ФОП полягає в тому, що товар без підтвердженого походження податкова може спробувати кваліфікувати як безоплатно отриманий і включити його вартість до доходу відповідно до пункту 292.3 статті 292 Податкового кодексу України. Митна декларація, оформлена на ваш ФОП, закриває це питання повністю.
Практичний висновок
Отже, станом на листопад 2026 року ФОП 2 і 3 групи та ТОВ на спрощеній системі оподаткування можуть офіційно імпортувати товари з-за кордону, за винятком підакцизних, а ФОП і ТОВ на загальній системі – без жодних обмежень щодо товарів. Сам по собі імпорт не загрожує втратою права на єдиний податок, однак вимагає дотримання митних, валютних та податкових правил, які існують незалежно від обраної групи. Як коректно перейти з ФОП на ТОВ розбираємо на вебінарі «Перехід з ФОП на ТОВ: як безпечно масштабуватися»!
Безпечна модель імпорту виглядає так: облік у митниці до першої поставки, контракт з постачальником, оформлений на бізнес, оплата з поточного рахунку ФОП або ТОВ з контролем строку 180 днів, повноцінне митне оформлення з документами про походження товару та збереження всіх первинних документів для можливої перевірки.
Окремо варто переглянути модель роботи з посилками. До 1 липня 2027 року залишається не так багато часу, і підприємцям, які будують бізнес на дрібних відправленнях, краще вже зараз перейти на офіційний імпорт, ніж потім виправляти наслідки донарахувань.
Перед запуском імпорту або при зміні моделі роботи варто окремо проаналізувати систему оподаткування та статус платника ПДВ з урахуванням митного ПДВ, а для компаній на загальній системі – також формування собівартості, облік курсових різниць і ризики трансфертного ціноутворення, умови контракту, маршрут руху коштів, коди товарів та документи, які підтверджуватимуть походження товару.
Юридична компанія YANKIV супроводжує ФОП та компанії на всіх цих етапах – від податкового планування імпортної моделі до захисту під час перевірок та в суді. Якщо ви плануєте першу поставку або хочете перевірити, наскільки безпечна ваша поточна схема, звертайтеся на консультацію.
Про автора
Михайло Ортинський
Верифіковано
Рецензовано Богдан Янків
Радник, податковий юрист
Юрист з 5-річним досвідом у податковому праві та адміністративних спорах. Аналізує практику ДПС і судові рішення, формує правові позиції та розробляє безпечні моделі структурування бізнесу.
