Штраф за порушення РРО в 10 разів менший — як працюють перехідні норми

Штрафні санкції за порушення РРО: базові ставки — 100% і 150%

Щоб оцінити, наскільки перехідні норми змінюють ситуацію, потрібно бачити точку відліку — базові ставки штрафів.

Стаття 17 Закону про РРО передбачає фінансові санкції за три види порушень: непроведення розрахункової операції через РРО або ПРРО, проведення на неповну суму покупки і невидача розрахункового документа покупцю. Простими словами — будь-яка ситуація, коли ви продали товар або надали послугу, а чека немає або він не на повну суму.

Базові ставки: 100% вартості товарів, проданих із порушенням, — за перший виявлений випадок, і 150% — за кожне наступне порушення на тому самому об’єкті. Рахується саме від вартості проданого, а не від прибутку, тому при активній торгівлі штраф може перевищити весь заробіток підприємця за відповідний період.

У справі, яку розглядав Верховний Суд, підприємець продавав автомобільні шини та диски через інтернет, використовуючи Нову Пошту для доставки та NovaPay для прийому оплати. Загальний оборот за кілька років — понад 93 млн грн. Штрафних санкцій ДПС нарахувала на 92 млн грн. Практично весь оборот.

Перехідні норми 2020–2021: чому штраф мав бути 10%, а не 100%

У 2020 році обов’язок застосовувати РРО та ПРРО суттєво розширився — зокрема, для ФОПів на єдиному податку. Законодавець розумів, що бізнес потребує часу на адаптацію, і передбачив перехідний період зі зниженими штрафами. Ці тимчасові ставки закріплені у пункті 11 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО.

Замість базових 100% і 150% діяли інші цифри:

• 10% вартості товарів, проданих із порушенням, — за перше порушення
• 50% — за кожне наступне

Знижені ставки набули чинності з 1 серпня 2020 року. Спочатку їхня дія була обмежена до 1 жовтня 2020 року, але законодавець двічі продовжив строк — спершу до 1 січня 2021 року, а потім до 1 січня 2022 року. Тобто протягом усього періоду з серпня 2020 по грудень 2021 року перше порушення каралося штрафом у десять разів меншим за базовий.

Контраст із тим, що зробила ДПС, — разючий. За 2020 рік контролюючий орган нарахував підприємцю 25,7 млн грн штрафу, застосувавши ставку 100%. За перехідними нормами ця сума мала становити 2,57 млн грн. За 2021 рік — 66,6 млн грн замість належних 6,67 млн грн. Суд першої інстанції прямо вказав на цю невідповідність, і Верховний Суд з ним погодився.

Мораторій 2022–2023: коли штраф за порушення РРО не застосовується взагалі

Знижені ставки — не єдина гарантія, яку законодавець передбачив для бізнесу. Є ще один механізм, і він радикальніший: повне звільнення від відповідальності.

Пунктом 12 розділу ІІ Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені між 1 січня 2022 року та 1 жовтня 2023 року. Винятків три — порушення при продажу підакцизних товарів, при купівлі-продажу іноземної валюти та в організації й проведенні азартних ігор. Для решти бізнесу штраф за цей період не може бути нарахований незалежно від дати перевірки.

Тепер подивіться на хронологію конкретної справи. Перевірка охоплювала 2018–2023 роки. Порушення за 2022–2023 роки потрапляли під мораторій — штраф нуль. За 2020–2021 роки діяли знижені ставки — штраф у десять разів менший. Але ДПС нарахувала 92 млн грн за базовою ставкою 100%, не врахувавши жодного з цих захисних механізмів.

Відео на тему: Сезон листів від податкової! Чого очікувати і як готуватися?

Що підтвердив Верховний Суд у справі зі штрафом 92 мільйони

Постанова від 3 червня 2026 року у справі №520/27700/25 має значення далеко за межами конкретного кейсу — вона закріпила принцип, який стосується кожного підприємця, що стикається з перевіркою за минулі періоди.

Відповідальність за порушення законодавства про РРО визначається за нормами, які діяли на момент вчинення порушення. Не на дату перевірки. Не на дату прийняття рішення. Податковий орган не має права застосовувати суворіші санкції, ніж передбачав закон у відповідний період, і не вправі ігнорувати встановлені законодавцем пільги та мораторії.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які визнали податкове повідомлення-рішення протиправним і скасували його повністю.

Варто зазначити: основною підставою для скасування стало те, що продаж товарів із повною післяплатою через NovaPay суди не визнали розрахунковою операцією продавця.

Але навіть якби порушення було — штраф мав бути радикально іншим: у десять разів меншим за 2020–2021 роки і нульовим за 2022–2023.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Отримали штраф за порушення РРО — що перевірити в першу чергу

Якщо вам надійшло податкове повідомлення-рішення щодо порушень вимог Закону про РРО, не поспішайте погоджуватися з нарахованою сумою. Перевірте три речі.

Перше — дата порушення. Знайдіть в акті перевірки конкретні операції, які ДПС кваліфікувала як проведені без РРО. Визначте, коли саме вони відбулись — від цього залежить, яка ставка штрафу має застосовуватись.

Друге — відповідність ставки. Зіставте дату порушення з періодами пільгових правил:

• Серпень 2020 — грудень 2021: перше порушення — 10%, наступні — 50%
• Січень 2022 — вересень 2023: мораторій — відповідальності немає (крім підакцизних товарів, валюти та грального бізнесу)
• З жовтня 2023: базові ставки — 100% і 150%

Якщо ДПС застосувала 100% або 150% до операцій 2020–2021 років, або нарахувала будь-який штраф за період мораторію — це підстава для оскарження як в адміністративному порядку, так і через суд. Постанова Верховного Суду від 03.06.2026 у справі №520/27700/25 — ваш основний аргумент.

Третє — документи. Зберіть банківські виписки, договори з контрагентами, реєстри відправлень за відповідний період. Ці матеріали знадобляться на будь-якому етапі оскарження.

Якщо вам нарахували штраф за порушення РРО/ПРРО і ви сумніваєтеся в правильності застосованих ставок — запишіться на консультацію. Ми перевіримо ваше податкове повідомлення-рішення, визначимо, які норми мали застосовуватись, і підготуємо правову позицію для оскарження.