Рахунок ФОП в іноземному банку: відкрити можна, а от з грошима є нюанс

Чи має право ФОП відкрити рахунок в іноземному банку

Почнемо з найприємнішого. Жодної заборони відкривати рахунки у фінансових установах інших держав для фізичних осіб в Україні немає. Це прямо випливає з принципів валютного регулювання, закладених у Законі «Про валюту і валютні операції» (№ 2473-VIII).

Закон визнає за резидентами — і фізичними, і юридичними особами — право укладати угоди з резидентами та нерезидентами й виконувати пов’язані з ними зобов’язання як у гривні, так і в іноземній валюті. Сюди ж входить і право відкривати рахунки у фінансових установах за кордоном (ст. 2 Закону № 2473). Окремо закон підтверджує: резидент може відкривати рахунки в іноземних фінансових установах і проводити через них валютні операції — з урахуванням обмежень, встановлених законодавством (ч. 3 ст. 4).

Тобто сам факт наявності закордонного рахунку у підприємця — це нормально й законно. Питання не в тому, чи можна його мати, а в тому, які саме гроші туди можуть надходити.

Де проходить межа: виручка від бізнесу — на рахунок в Україні

А тепер той самий нюанс, заради якого варто читати далі. Для ФОП — байдуже, на спрощеній чи загальній системі — діють окремі правила щодо коштів від зовнішньоекономічної діяльності. І ці правила суттєво звужують свободу, яку дає валютне законодавство.

Сама зовнішньоекономічна діяльність для фізичної особи можлива лише за умови, що вона зареєстрована як підприємець (ч. 2 ст. 5 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII). А далі вступають у дію вимоги Національного банку. Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями проводяться виключно через рахунки в банках (п. 16 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5). І ключова норма: кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні (п. 23 Положення № 5).

Простіше кажучи: ваш закордонний рахунок існувати може, але гроші від підприємницької діяльності — зокрема за послуги, надані іноземним замовникам, — мають надходити на ваш підприємницький рахунок в українському банку. Це не рекомендація, а вимога валютного законодавства.

Чому «товар» — це ще й ваші послуги та код

Тут легко потрапити в пастку слова «товар». Здається, що мова лише про фізичну продукцію — і правило ніби не стосується айтівців, дизайнерів чи консультантів. Насправді ні.

Для цілей валютного регулювання термін «товар» використовується у тому значенні, яке йому дає Закон № 959 (п. 2 Положення № 5). А там товар — це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу чи оплатної передачі. Отже, коли фрилансер чи ІТ-ФОП продає послугу або передає права на результат своєї роботи закордонному клієнту, це теж «експорт товару» в розумінні закону — з усіма наслідками щодо того, куди мають надходити гроші.

Висновок із цього розділу простий: правило про зарахування виручки на український рахунок поширюється практично на всіх ФОП, які працюють із нерезидентами, незалежно від того, продають вони фізичний продукт чи інтелектуальну працю.

Що буде, якщо гроші залишилися на закордонному рахунку

Тепер найцікавіше — практичні наслідки. Припустімо, кошти від нерезидента надійшли на ваш рахунок в іноземному банку й так і не були зараховані на підприємницький рахунок в Україні. Що тоді?

У такому разі ці гроші перестають бути доходом ФОП. Вони не потрапляють у дохід підприємця ні на спрощеній, ні на загальній системі — натомість їх розглядають як іноземний дохід фізичної особи. А це зовсім інший податковий режим. Іноземні доходи резидента (тобто отримані з джерел за межами України) є об’єктом оподаткування на загальних підставах (пп. 163.1.3 ПКУ, п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Що це означає для вашого гаманця:

• Податок на доходи фізичних осіб — 18%. Замість «комфортної» логіки єдиного податку дохід оподатковується як звичайний дохід фізособи.
• Військовий збір — 5%. Іноземний дохід підпадає під збір на загальних підставах.
• Перерахунок у гривню за курсом НБУ. Дохід в іноземній валюті переводиться у гривні за офіційним курсом НБУ на дату його отримання (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
• Включення до річного доходу. Такі надходження враховуються у складі загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Іншими словами, оплата, яка мала би пройти як звичайна виручка ФОП, перетворюється на іноземний дохід зі ставкою 18% ПДФО плюс 5% військового збору. Для багатьох підприємців це відчутно дорожче, ніж їхній звичний податковий режим — і виникає не через якесь порушення з прямим умислом, а просто через те, що гроші «осіли» не на тому рахунку.

Відео на тему: Перехід на нові КВЕД. Що робити ФОП та ТОВ?

Як це виглядає на прикладі

Щоб межа стала зовсім наочною, порівняймо два сценарії для одного й того самого підприємця.

Перший: ФОП-розробник отримує оплату за послуги від закордонного клієнта, і ця оплата заходить на його підприємницький рахунок в українському банку. Усе у звичному руслі — це виручка від підприємницької діяльності, яку він обліковує та оподатковує за своєю системою.

Другий: той самий розробник просить клієнта платити напряму на його особистий рахунок у європейському банку й не переводить ці кошти на український підприємницький рахунок. Тепер ця сума — вже не дохід ФОП, а іноземний дохід фізичної особи, який оподатковується ПДФО 18% і військовим збором 5%, з перерахунком у гривню за курсом НБУ на дату отримання. Гроші ті самі, робота та сама — а податковий результат інший.

Цей контраст і є головною думкою всього матеріалу: значення має не лише те, скільки ви заробили, а й те, на який рахунок ці кошти прийшли.

Не забуваймо про валютний нагляд

Окремо варто пам’ятати, що валютна сфера не залишена без контролю. За дотриманням вимог валютного законодавства встановлено валютний нагляд, а за їх порушення передбачені заходи впливу (статті 11 та 15 Закону № 2473). Тож питання «куди надходять кошти» — це не лише про розмір податку, а й про відповідність валютним правилам у принципі.

Саме тому до схеми «нехай платять мені за кордон, так зручніше» варто ставитися обережно й тверезо оцінювати наслідки — і податкові, і у площині валютного нагляду.

Висновок: рахунок за кордоном — так, виручка повз Україну — ні

Якщо звести все до однієї фрази: українське законодавство дозволяє і фізичним особам, і ФОП відкривати рахунки за кордоном, проте кошти від підприємницької діяльності мають надходити на рахунки резидентів у банках України. Коли виручка від нерезидента осідає на закордонному рахунку й не доходить до українського підприємницького рахунку, вона перестає бути доходом ФОП і оподатковується вже як іноземний дохід фізособи — ПДФО 18% та військовий збір 5%.

Тому ще до того, як дати клієнту реквізити, варто чітко вирішити, куди саме мають заходити гроші за вашу роботу. Правильний рахунок із самого початку — це найдешевший спосіб уникнути неприємних сюрпризів згодом.

Якщо ви працюєте з іноземними замовниками й хочете заздалегідь вибудувати схему надходжень так, щоб не переплачувати податки й не наражатися на валютні ризики — краще зробити це до першої оплати, а не після. Залиште заявку на консультацію — і працюйте з закордонними клієнтами спокійно.