Облік товарних запасів ФОП: чи захистять договір комісії та акт приймання-передачі від штрафу

Як фактична перевірка обернулася штрафом на 333 736 грн

Історія почалася буденно. У травні 2024 року податківці прийшли з фактичною перевіркою до магазину, в якому ФОП торгував мобільними телефонами, акумуляторами та аксесуарами до них.

Товар підприємець продавав не власний: він виступав комісіонером за договором комісії, укладеним з іншим ФОП, і за актом приймання-передачі отримав на реалізацію 1 499 одиниць товару на загальну суму 2 428 520 грн.

Уже на початок перевірки підприємець надав інспекторам договір комісії, акт приймання-передачі до нього та копію Форми ведення обліку товарних запасів. Того ж дня він продублював ці документи цінним листом на адресу податкової, а згодом додав їх і до заперечень на акт перевірки — разом із переліком товарів та цінами.

Податкову це не переконало. В акті перевірки інспектори зазначили: первинних документів щодо походження товару в магазині немає, а отже, товар на суму 333 736 грн — необлікований.

Показово, що весь цей «необлікований» товар значився в акті приймання-передачі за конкретними порядковими номерами.

Проте за результатами перевірки та адміністративного оскарження підприємець отримав податкове повідомлення-рішення від 24.09.2024 зі штрафними санкціями, і саме частина в 333 736 грн — штраф у розмірі вартості «необлікованого» товару — стала предметом судового спору.

Що вимагає закон: облік товарних запасів простими словами

Перш ніж перейти до судових рішень, розберімося, звідки взагалі береться такий штраф. Пункт 12 статті 3 Закону №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» зобов’язує суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції, вести облік товарних запасів і продавати лише ті товари, що відображені в цьому обліку.

А на початок перевірки — надати контролерам документи, які підтверджують облік та походження товарів, що знаходяться в місці продажу.

Правила такого обліку визначає Порядок №496, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021. Простими словами: облік складається з двох елементів — Форми обліку товарних запасів і первинних документів, на підставі яких до неї вносяться записи.

І ось тут ключовий момент: перелік первинних документів у Порядку не вичерпний. Крім накладних, актів закупки, фіскальних і товарних чеків, ним визнаються «інші документи», якщо вони містять певний набір реквізитів.

Ідеться про реквізити, які дозволяють ідентифікувати:

• постачальника та отримувача товару (найменування, РНОКПП або код ЄДРПОУ);
• дату проведення операції;
• найменування товару;
• кількість товару;
• вартість товару.

Якщо документ містить ці дані — він працює як первинний документ для обліку товарних запасів, незалежно від назви.

Ціна питання висока: стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає фінансову санкцію в розмірі вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для єдинників без ПДВ є виняток, однак він не поширюється на тих, хто торгує технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, — а мобільні телефони належать саме до цієї категорії.

Три суди — три погляди на одні й ті самі документи

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 10.11.2025 став на бік підприємця і скасував податкове повідомлення-рішення в частині штрафу на 333 736 грн. Логіка проста: документи надані, висновок податкової про необлікованість товару ними спростовується.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у лютому 2026 року розвернув справу на 180 градусів. На його думку, наявність договору комісії та акта приймання-передачі без «належного заповнення» Типової форми ще не свідчить про облік товарних запасів, тож штраф правомірний. Апеляція також закинула підприємцю відсутність у документах відомостей про конкретні найменування товарів, їх кількість та вартість.

Чому Верховний Суд не погодився з апеляцією? Бо її вимоги, як прямо зазначено в постанові, не узгоджуються з нормами Порядку №496.

Суди встановили: договір комісії та акт приймання-передачі містили всі реквізити, потрібні для ідентифікації постачальника, отримувача, дати операції, найменування, кількості та вартості товарів.

А отримання товару на 2 428 520 грн було відображене у Формі обліку — із датою запису, реквізитами акта та загальною вартістю надходження. Тобто ці документи не були формальними папірцями: вони показували, який саме товар ФОП отримав на реалізацію.

Відео на тему: Сезон листів від податкової! Чого очікувати і як готуватися?

Реальність договору комісії — не предмет фактичної перевірки

Окремий аргумент Верховного Суду вартий уваги. Претензії податкової фактично зводилися до сумнівів у реальності господарської операції за договором комісії. Але перевіряти реальність операцій можна під час документальної перевірки, а не фактичної.

Предмет фактичної перевірки — обіг готівки, розрахункові операції, ліцензії, оформлення працівників. Тому сумніви інспекторів у «справжності» комісії не могли бути підставою для висновку, що товар необлікований.

Суд також нагадав власну усталену практику: стаття 20 Закону №265/95-ВР містить два самостійні склади порушення — продаж необлікованих товарів і ненадання під час перевірки документів щодо товарів у місці продажу.

А обов’язок надати облікові документи стосується лише тих товарів, які на момент перевірки фактично знаходяться в місці продажу. Показово й те, що податкова, стверджуючи про неподання «прихідних» документів, так і не вказала в акті, які саме конкретні документи підприємець мав надати.

Важливий нюанс: сам договір комісії не рятує

Було б помилкою прочитати цю постанову як «достатньо мати договір комісії — і штраф не загрожує». Це не так. Якщо з договору неможливо зрозуміти, який саме товар передано на реалізацію, він не підтвердить походження товарних запасів. Захищає не документ сам по собі, а повний документальний ланцюжок:

1. договір комісії — визначає умови передання товару на реалізацію;
2. акт приймання-передачі з переліком товарів — фіксує найменування, кількість і вартість кожної позиції;
3. запис у Формі обліку товарних запасів — відображає надходження товару на підставі акта.

Коли всі три ланки на місці, ДПС не може просто заявити, що товар «необлікований», проігнорувати надані документи і застосувати штраф. Саме цілісність цього ланцюжка стала вирішальною для підприємця у справі №380/21382/24: кожна позиція «спірного» товару простежувалася від договору через акт до Форми обліку.

Що це рішення означає для вашого бізнесу

Якщо ви продаєте товар на умовах комісії, ця постанова — ваш орієнтир у відносинах з податковою.

Верховний Суд підтвердив: договір комісії та акт приймання-передачі товарів на комісію є належними первинними документами для підтвердження обліку товарних запасів, якщо вони дозволяють ідентифікувати сторони, дату, найменування, кількість і вартість товару.

Вимагати від вас якихось додаткових «прихідних» документів, не називаючи, яких саме, контролери не мають права.

Повернімося до підприємця, з якого починалася ця історія. Його врятував не щасливий випадок, а дисципліна: документи були готові до початку перевірки, продубльовані листом того ж дня і додані до заперечень на акт.

Штраф на 333 736 грн скасовано остаточно — постанова Верховного Суду оскарженню не підлягає. Для вас висновок звучить так: детальний акт приймання-передачі з переліком товарів і своєчасний запис у Формі обліку — це не бюрократія, а реальний фінансовий захист на суму вартості всього товару у вашому магазині.

Практика Верховного Суду показує: значну частину штрафів за статтею 20 Закону про РРО можна успішно оскаржити, якщо документи в порядку.

Звертайтеся за консультацією — проаналізуємо ваш акт перевірки, оцінимо перспективи оскарження та вибудуємо позицію захисту на основі актуальної судової практики.